З книгою "Тиждень до Різдва" Анастасії Пармської я познайомилася в межах марафону "Прочитай мене 3" від Елани Чунту. Це жіночий роман, який огортає читача казковою атмосферою різдвяних свят. Оскільки різні люди сприймають кожну книгу по своєму, то відзначу, що кинулося в очі саме мені.

    Стиль написання. Текст написаний зрозумілою мовою, легко сприймається, логічний, лінійний за своєю структурою, не провисає. Сюжетних дірок не помічено))). Довгими нудними описами не страждає (описи якраз в міру). Чимало живих діалогів.

    Антураж зимовий, казково-різдвяний. Зовнішня картинка ніби протиставляється внутрішньому стану героїв, яким насправді не так солодко живеться. Але тим не менше навколишня краса, затишок, дух свята змушують їх на деякий час забувати про власні проблеми.

    Головна героїня - Софія. Переживає не найкращий період свого життя, долає внутрішній біль. Доволі діяльнісна, прагматична, але може бути сентиментальною, мрійливою. Ще шукає своє місце в житті, має мрії, які хотіла б реалізувати. Може бути різкуватою. На початку історії обирає ті рішення, які підказує розум, а не серце.

    Головний герой - Роман. Власник невеликого бізнесу, майстер на всі руки. Такий собі альтруїст, який допомагає всім навколо. Має лідерські якості та вплив на людей. Місцеві його поважають і користуються його добротою. Теж має гіркий досвід у спілкуванні з протилежною статтю.

    Головна інтрига полягає в минулому бабусі Софії та діда Романа. А що між ними сталося, авторка розкриває поступово, додаючи нові подробиці. Цей гачок добре спрацьовує. Цікаво, що для Софії ця історія стала відкриттям, а Роман чомусь реагує негативно. Яким чином минуле з його символізмом вплине на долю головних героїв, і є таємницею, яка тримає у напрузі.

    Тому зазирнути до цієї історії однозначно варто. Тим паче, що осінь швидко промайне, а там і Різдво не за горами. А отже - час читати "Тиждень до Різдва".