Світловий меч: дуга на телескопі, чверть мегавата з ранця і різ лише при дотику

За основу беру світловий меч із «Зоряних воєн».

У вихідному варіанті це руків'я завдовжки 25–30 сантиметрів, з якого за мить виростає світний клинок близько метра. Клинок нічого не важить, гуде, має колір і одним рухом розтинає метал, броню й людей. Два такі клинки впираються один в одного, як сталеві. Енергії вистачає на години, а джерело ховається в самому руків'ї.

Це, мабуть, найвідоміша фантастична зброя взагалі. І майже кожна її властивість суперечить фізиці.

Але не всі.

Якщо розібрати меч по вузлах, з'ясується, що світний клинок, гудіння, колір, розкриття «з нічого» й навіть блокування можна зберегти. Викинути доведеться дві речі: різ на замаху й автономність руків'я. Натомість з'являться обмеження, яких у кіно немає взагалі: тепло, що пече самого власника, отруйне повітря в приміщенні й дві хвилини світла на один заряд.

Тому в hard-SF версії я б визначив меч так:

Світловий меч — телескопічний керамічний стрижень, уздовж якого горить електрична дуга, притиснута до нього закрученим потоком повітря. Живиться він від енергоранця за спиною. Клинок світить, гуде, обпікає, засліплює й підпалює. Метал ріже, але повільно, кінчиком і в контакті, як ручний плазморіз. Людину на замаху не розтинає.

Фантастичне припущення тут одне — енергоранець: близько 15 кг, 30 МДж запасу і до пів мегавата керованої потужності. Сьогодні таке джерело важило б порядку сотні кілограмів. Усе інше — дуги, плазмотрони, керамічні композити, гафнієві катоди — існує вже зараз.

Детальніше , читайте у книжки рубріки >>>