Одне слово — кілька перекладів. У цьому й полягає багатство нашої мови!

Московське уста́в має кілька значень, для яких українська мова використовує не один універсальний відповідник. У сучасному організаційно-правовому значенні природним відповідником є стату́т, тоді як історичні, церковні та палеографічні значення можуть передаватися українським уста́в.

☝ Ключова думка. Запам'ятайте!

☞ «Організація має статут, а давня традиція — устав».

? Вступ

Московське уста́в може називати як нормативний документ організації, так і сукупність установлених правил, а в історичному та спеціальному вжитку — церковні приписи або давній тип письма.

В українській мові ці значення не завжди передаються тим самим словом.

У сучасному офіційно-організаційному значенні нормативним відповідником є стату́т:

статут підприємства; статут організації; статут партії; статут установи.

Натомість українське уста́в зберігає власні історичні, церковні та палеографічні значення.

✦ Уточнені тлумачення

СТАТУ́Т

Зведення правил, що визначають завдання, структуру, функції та порядок діяльності якої-небудь установи, організації і т. ін.

Приклади:

статут підприємства;

статут організації;

статут громадської спілки;

статут партії;

статут навчального закладу.

Український правопис засвідчує вживання Статут у назвах нормативних документів: Статут ООН, Статут Національної академії наук України.

УСТА́В

В українській мові слово має власну сферу вживання.

Заст. Правила поведінки, розпорядок життя.

Церк. Сукупність правил, що визначають порядок богослужіння та церковного життя; у відповідному контексті — церковний устав.

Іст. Сукупність або звід установлених правил, приписів; у назвах і конкретних історичних документах можливе вживання устав.

Палеограф. Один із типів письма в старовинних рукописах.

Наприклад:

давній церковний устав;

устав богослужіння;

старовинний устав;

писати уставом.

? Коментар до табличного речення

У першій частині уста́в означає сучасний нормативний документ юридичної особи чи організації, тому відповідником є стату́т.

У другій частині йдеться про церковний устав, тобто систему правил богослужіння. Тут українське уста́в є природним відповідником і не потребує заміни на стату́т.

Отже, одне московське слово в одному реченні закономірно передано двома українськими словами.

? Сталі словосполуки

Стату́т

статут підприємства;

статут організації;

статут партії;

статут товариства;

статут громадської організації;

відповідно до статуту;

внести зміни до статуту;

затвердити статут.

Уста́в

церковний устав;

давній устав;

устав богослужіння;

устав монастиря;

писати уставом;

уставне письмо.

? Порада

Якщо йдеться про сучасний офіційний документ організації, обирайте:

СТАТУ́Т.

Якщо йдеться про давні правила, церковний порядок, історичний звід приписів або давній тип письма, перевіряйте контекст:

УСТА́В.

Не варто автоматично перекладати кожне московське уста́в як стату́т.

⚠️ Увага!

Не плутайте:

статут організації
церковний устав

і не створюйте штучних сполук на кшталт:

❌ статут богослужіння — якщо в конкретному історико-церковному контексті йдеться саме про устав.

Водночас статут не є «неправильним» словом лише тому, що московською вжито устав: відповідник визначає значення, а не формальна схожість слів.

? Порівняльна міні таблиця 1079А

☝ Пояснювальна примітка

Українське уста́в не треба штучно витісняти словом стату́т.

Це самостійне нормативне слово з власною історичною, церковною та палеографічною сферою.

Водночас у сучасному юридичному й організаційному контексті українська норма використовує стату́т. Правописні приклади прямо засвідчують сполуки Статут ООН, Статут Національної академії наук України.

☝ Додаткова пояснювальна примітка

Московське стату́т існує, але це не відповідник українського стату́т: у московській мові воно має інше, вузьке значення — стан, постава, поза (передусім у словосполуках на позначення постави або будови тіла).

Тому не слід ототожнювати московські уста́в і стату́т з українськими уста́в і стату́т лише за зовнішньою подібністю.

☞ Московське уста́в → українське стату́т у сучасному організаційно-правовому значенні.

◉ Цікавий момент

У табличному реченні цікаво те, що друге вживання московського уста́в не потребує перекладу іншим словом заради самого розмежування:

юридический устав → юридичний статут;

древний церковный устав → давній церковний устав.

Тобто українська мова не просто «замінює одне слово двома», а точніше розподіляє значення між уже наявними словами.

? Коротка шпаргалка

УСТА́В →

стату́т — сучасний нормативний документ організації;

уста́в — церковні, історичні та палеографічні значення.

☞ Статут — документ організації.
☞ Устав — давній звід правил або тип письма.

✍ Літературний приклад

«Дослідник історії права ретельно переписував старий гетьманський устав, виводячи кожну літеру чітким каліграфічним уставом, як того вимагав академічний статут інституту».

У цьому реченні устав ужито двічі, але з різними значеннями: спочатку як історичний звід приписів, далі — як тип давнього письма. Статут натомість називає офіційний нормативний документ сучасної установи.

✍ Афористичний вислів

☞ «Сучасна організація живе за статутом, а давня традиція — за уставом».

✦ Висновок

Московське уста́в є багатозначним словом, тому його не слід механічно передавати одним українським відповідником.

У сучасному організаційно-правовому значенні:

уста́в → стату́т.

У церковному, історичному та палеографічному значеннях:

уста́в → уста́в.

☞ «Статут — нормативний документ організації; устав — історичні, церковні та палеографічні значення».

**********************************************

Українська мова — дивовижна скарбниця відтінків і смислів
Якщо вам цікаво відкривати її разом зі мною, запрошую до книги «Багатство української мови. Словник-довідник»:
 Том 1 (А–К);  Том 2 (Л–О);  Том 3 (П); Том 4 (Р–С);  Том 5 (С–У); Том 6 (Ф–Я).

Також радо запрошую до спілкування у соцмережах — там продовжую мовні роздуми й відкриття:
✨ Instagram — дивіться [ТУТ]

✨ сторінка  «Руська Мова» — дивіться [ТУТ]