Факти про мене в сюжеті "Знайди мене" і візуали♥️
Вітаю! Не втомилися ще блукати печерами й лісами?)) Сніжана точно втомилася!))) Героїні непросто самій виживати в незнайомому світі, і в її пригодах мої власні спогади.
Коли мені було 20 років, чоловік притяг мене з маленького міста до Харкова. Це було справжнім шоком, ніби все життя просиділа в печері, а потім раптом опинилася у величезному незнайомому світі, майже фентезійному. XD
Сніжана виживає в лісі завдяки дракону, а я колись виживала у великому місті завдяки чоловікові. Я б десь точно влипла без нього. І як він тільки витримує мене вже 16 років?! XD Тоді у мене ще не було телефона з GPS, а через мій "топографічний кретинізм" я легко могла проїхати потрібну зупинку чи піти не в той бік. Потім телефонувала чоловікові, і він шукав мене серед вулиць)). XD
Мене лякало все)) Всі ці натовпи, машини, гамір, а метро взагалі було схоже на справжнього демона!))) Я звикла до міста, де людей і машин мало, а за дорогу з одного кінця в інший завжди зустрінеш купу знайомих. Такі натовпи в нас можна було побачити хіба що на велике свято, але навіть тоді я почувалася не у своїй тарілці.))
Зараз я вже чотири роки живу в Києві, але так і не звикла до великого міста. Навігатор полегшує життя, нарешті, та все одно мрію про маленьку хатинку в селі, де замість натовпів тільки дерева, пташки й тиша. ❤️
Історія про те, як Сніжана лікувала Саргона, теж має реальне підґрунтя.
Кілька років тому чоловік захворів на запалення легень, але терапевт цього не помітив і призначив лише сироп від кашлю. Йому ставало тільки гірше. Я майже не спала, збивала температуру й намагалася допомогти будь чим. Зрештою відправила його до іншого лікаря, який одразу поклав чоловіка в лікарню, бо справа вже йшла до реанімації.
На щастя, усе обійшлося, хоча відновлення було довгим. Після хвороби почалися панічні атаки, і з ними я теж йому допомагала впоратися. Згодом чоловік сказав, що саме моя підтримка в найважчий період зробила нас ще ближчими.
Так і почуття наших героїв поступово набувають романтичного забарвлення)). ❤️
Тож у цій історії є не лише фантастичні пригоди, дракон і романтика, а й частинка мого життя. Мені хочеться, щоб герої не просто закохувалися, а й ставали одне для одного людьми, на яких можна покластися у найважчі моменти.
Ось такі історії!))
Дякую всім, хто дочитав до кінця! Обіймаю! ❤️
Далі буде…
Знайди мене
Я змінила тг-групу на тг-канал, щоб зручно було всім. Доєднуйтесь♥️☺️ Там вже є частина інформації про близнюків Тірри і Ніка.
Всім дякую за увагу! Гарних вихідних!❤☕
31 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНедарма говорять, що в кожній історії є "частинка" автора)
❤️❤️❤️
Олена Родан, Дякую ❤️
❤️❤️❤️❤️
Ава Роуз, Дякую ❤️
Який класний блог❤️❤️❤️
Лія Лісова, Щиро дякую ❤️
жаль що лікарка ваша нічого не помітила
Тетяна Степанкевич, Лікар, хоча його важко ним назвати. Багато людей так постраждали через неправильний діагноз
Краса ♥️♥️♥️
Тетяна Степанкевич, Дякую ❤️
Такий теплий блог♥️ Всі наші герої, частинки нашої душі.
Юлія Куліш, Щиро дякую ❤️
Як мило❤️
Віта Назарович, Дякую ❤️❤️❤️
❤❤❤
Марія Залевська, Дякую ❤️
Майже завжди так і буває- ділимось з читачами частинкою свого життя.
Щодо хатинки в тихому місці... Я все життя живу в Києві і навряд чи схотіла б постійно жити у маленькому місті, але виїздити хоча б раз на рік, а в ідеалі- раз в сезон на 10-14 днів в тишу, в природу - мрія.
Аліс Веро, Можливо, якби я теж народилася у великому місті, то й не захотіла б переїжджати в маленьке)) Але мої затишні маленькі вулички й спокій, коли ніхто нікуди не летить - це як казка)) Та й залишилося моє місто лише у спогадах...
❤️❤️❤️
Крісті Ко, Дякую❤️
Щиро заздрю Вашому чоловіку, така підтримка на вагу золота ❤️
Морвенна Мун (Morwenna Moon), Дуже дякую❤️ Він мене перший підтримав, коли мені було важко) Про це розповім пізніше)
Багатий життєвий досвід маєте, не позаздриш)))
Анастасія Газе, Дуже багатий)) І це ще зовсім невелика частина того, що було)
Дякую❤️
Як знайти ваш канал?
Юлія Марченко, Дякую)
Бережіть один одного!
Ірина Мовчан, Намагаємось)) Дякую❤️
дуже цікаво!
Марина Сніжна, Щиро дякую❤️❤️❤️
Дуже класні візуали ❤️
Ніка Річ, Дякую❤️❤️❤️
У Вас стільки історій ❤️
Джул, Це лише маленька частинка))
Дякую❤️
❤️❤️❤️
Лана Рей, Дякую))❤️
Божечки, історія про запалення =((
Анна Лінн, Та страшне, він ледь не згорів(( Ось такі бувають лікарі...
Цікавий блог♥️♥️♥️
Оксана Соловій, Дуже дякую❤️❤️❤️
Цікаво! Візуали як завжди, красиві!
Лана Сетман, Щиро дякую❤️❤️❤️
Ого як аи довго разом. Я теж в великих містах не дуже, вічно блуд лапає. Як я кажу велике село, тому розумію хе хе ❤️
Ulyana Summers, Важко бути в мурашнику, де за будинками неба не видно)))
Дякую❤️
Дуже цікаві факти, дякую що поділились❤️
Анна Лір, Щиро дякую)❤️❤️❤️
Цікавий блог, особливо поєднання з сюжетом)❤️
Лана Нова, Дуже дякую))❤️❤️❤️
Дуже цікаво дізнатись про вас трохи більше ♥️
Сандра Мурмайт, Щиро дякую))❤️
Дуже цікаво дізнаватися такі деталі ❤️
Ми з чоловіком теж вже 16 років разом ❤️
Тетяна Арден, Дякую❤️❤️❤️
Час летить швидко))
❤️❤️❤️
Христина Вілем, Дякую❤️❤️❤️
Шістнадцять років, капець...
Я не знаю, як моя мене три роки витримує)) При тому, що мене ще й вдома немає))
А з великими містами та сама історія. Тому колись обрав Вінницю, де хоч трохи менше цієї метушні)
Дуже мила історія, дякую.
Очерет, Дякую)) Сама в шоці) Хоча його драконячий характер можу витримати тільки я, тому ще не втік)) XD
♥️♥️♥️
Цікаво віднаходити такі особисті моменти у тексті
Mary Grant, Дякую)) Буду старою з поганою пам’яттю перечитувати книгу й згадувати, що колись було в молоді роки)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати