Друзі, у мене просто немає слів, а серце калатає від вдячності!❤️❤️❤️
Лише за вчора та сьогодні історія отримала понад 235 прочитань! Для мене як для авторки це неймовірний вибух емоцій і найкраща нагорода. Я безмежно вдячна кожному з вас, хто зазирнув у світ Лізи та Ореста, переживав за їхній вимушений шлюб, розгадував їхні таємниці й залишився до самого фіналу.
Ви всі неймовірні!!!❤️❤️❤️

Продовження книги «Гра в подружжя» уже сьогодні о 21:00!!!

Правила скасовано. Гра закінчилася. Але чи готові вони до наслідків?
— Я зараз не прошу тебе погоджуватися на щось! — чоловічий голос гудить у стінах кухні. Він робить паузу, а потім тихо додає, — я просто хочу вибачитися. І де ти почула щось про контракт?! — його голос знову підвищується. Він стискає долоні в кулаки та свердлить мене своїми смарагдовими очима. — Я хоч його згадував?! Звідки думки такі?
— Я вмію читати між рядків! — не втримую себе в руках і продовжую кричати, піднявшись з-за столу.
— О, Боже, Лізо… Краще навчися читати уже ті рядки, а не тільки між ними! — чоловік піднімається також, і ми на підвищених тонах кидаємося один в одного образами що уже давно замовчуємо.
Коли фіктивні домовленості розпадаються, на їхньому місці залишаються тільки давній біль та образи.