✨ Доброго вечора, шановні автори й авторки,  читачі й читачки✨

⚜️

Схоже, наші герої мають визначитися, чим пожертвувати заради кохання. Чи легко взагалі пожертвувати своїм світом і минулим?

⚜️

Чотири нові глави презентую уривками й візуалами:

зображення клікабельне

Їхні пальці шукали одне одного у вузькому освітленому проміжку. Нірея бачила, що його рукав вологий, напевно, від снігу Единбурга. Повітря між ними було водночас теплим і холодним. І все одно не вистачало довжини, щоб дотягнутися.

 

Долоня не лягала на долоню. Лише світло. Лише голос. Лише кілька п’ядей порожнечі, злих саме тим, що були такими малими.

⚜️

зображення клікабельне 

А тоді помітив Мері.

 

На мить його усмішка змінилася. Він затримав на ній погляд трохи довше, ніж вимагала звичайна ввічливість, і привітався.

 

— Міс Мері, — промовив він трохи запнувшись й уклонившись трохи нижче, ніж було потрібно. — Якщо дозволите, після портрета вашої сестри я не встою перед спокусою попросити й ваш.

 

Мері лише засміялася.

 

— Ви ще навіть не бачили, як я позую, містере Брауне!

⚜️

зображення клікабельне 

Поцілунок вийшов спраглим. Не обережним, як в архіві, й не обірваним темрявою, як під час їхньої останньої зустрічі тут. Довгим, майже болючим від усвідомлення того, наскільки близькими вони могли більше ніколи не стати.

 

Нірея вчепилася пальцями в лацкан його пальта. Еліан тримав її за плечі, наче досі боявся, що світло під ними здригнеться й усе зникне.

⚜️

зображення клікабельне 

Еліан підійшов ближче. Ступив на постамент, де стояла статуя. Довелося підвестися навшпиньки, щоб дотягнутися до заглибини на плечі. Мить — і фібула сіла на своє місце. Клацнула тихо, майже лагідно, ніби камінь чекав саме цього золота.

 

Він ще на мить затримав руку, перевіряючи, чи добре фібула тримається, а тоді відступив. І вона засяяла на повну силу. Не так, як у будиночку барона, і не тьмяним відблиском у світлі динамо. А тепло, рівно, наче зсередини. Дві дуги на плечі святого Голіра стали схожі на зімкнуті береги.

 

— Ось і все, — тихо промовила Нірея.

⚜️

Всіх запрошую до читання  «Між двома подихами».

обкладинка клікабельна

Це фентезійна історія про кохання з елементами стімпанку.

Завжди радий Вашим враженням, думкам і коментарям.

Дякую!❤️

Усім бажаю творчої продуктивності, натхнення й мирного вечора ✨

З повагою

Ромул Шерідан ✨