— Ого-о-о, Марино! Це що, Діма так провинився, чи ти знайшла собі таємного мільйонера? — із глузливою посмішкою протягнула колега, штовхнувши мене ліктем.

— Та ні, мабуть, Діма вирішив загладити провину за вихідні! Нічого собі розмах! — підхопила інша, згоряючи від заздрощів і розглядаючи розкішний букет.

   Поки дівчата шепотілися й кидали на мене косі, допитливі погляди, я тремтячими пальцями заштовхнула чорний конверт глибоко в кишеню фартуха й відсунула букет подальше, вглиб залу.