Чому наші найближчі друзі Не читають наші книги?
Привітулі, письменницьке товариство та всі, хто любить читати!
Сьогодні хочу поговорити про тему, яка болить, мабуть, 90% авторів-початківців (та й досвідчених теж). Про те, про що соромно зізнатися вголос, але що кожен із нас бодай раз відчував на собі.
Згадайте той момент, коли ви опублікували перші розділи свого першого твору тут, на Букнеті. Згадайте цей трепет: ви надсилаєте посилання друзям, чекаєте на їхні захваплені вигуки, коментарі, підтримку...
А у відповідь - тиша. Або сухе "О, круто, вітаю!" чи смайлик. І все. Жодного відгуку, жодної прочитаної сторінки. Твої найрідніші люди, які знають тебе роками, просто… ігнорують твою творчість.
Вони купують бестселери в книгарнях, перепощують цитати відомих авторів, але не можуть відкрити посилання на твою безкоштовну книжку, на яку було витрачено місяці безсонних ночей.
Чому так відбувається? Чому сторонні люди з інтернету стають палкими шанувальниками, а друзі вдають, що ти нічого не пишеш?
Я багато думала про це й виділила кілька причин:
Для друзів ти - той самий Вася, Маша чи Оля, з яким вони прогулювали пари, пили каву чи обговорювали побутові дурниці. Їм психологічно важко сприйняти тебе як "автора". У їхній голові просто не вкладається, що людина, яка поруч із ними їсть піцу, може писати глибокі, драматичні історії.
Буває й таке: друзі бояться, що книга їм не сподобається. Вони думають: "Якщо я прочитаю і це буде нудно, що мені казати? Брехати - нечесно, сказати правду - можна образити". Тому їм простіше взагалі не відкривати посилання, щоб не опинитися в незручному становищі.
Ми часто забуваємо, що наші друзі - це не обов'язково наша цільова аудиторія. Якщо твій друг читає лише нон-фікшн про бізнес або взагалі не любить читати, він не стане фанатом фентезі чи любовного роману лише тому, що його написав ти.
Люди, далекі від письменництва, щиро вважають, що написати текст - це як викласти фотку в Інстаграм: "та що там писати, сіла й наклацала на клавіатурі". Вони не розуміють, яка це щоденна робота. І не здогадуються, що кожен їхній лайк, коментар чи зірочка на Букнеті - це наше паливо, наш "чарівний пендель". Вони не злі, вони просто недооцінюють важливість своєї підтримки.
То що ж робити? Думаю, перестати вимагати від друзів бути вашими читачами.
Ваша справжня аудиторія - тут. Це ті люди, які шукають саме ваш жанр, які закохуються у ваших персонажів не через дружбу, а через цікавий сюжет. І саме ця підтримка чужих (а може вже й рідних) читачів - найцінніша.
Шановні автори, а як у вас із підтримкою близьких? Чи читають вас ваші друзі та рідні, чи ви теж стикнулися з «стіною мовчання»?
Читачі, а ви читаєте книги своїх знайомих? Чи легко вам залишати чесний відгук, якщо автор - ваша близька людина?
Чекаю на ваші історії в коментарях, давайте підтримаємо одне одного!
17 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА вони повинні їх читати? От серйозно? Перш ніж відправляти посилання на свою книгу друзям чи задумувалися автори про те, чи цікава буде книга їх друзям і чи взагалі у них є бажання читати? Чи автору лише хочеться отримати відгук? Я ніколи не відправляла друзям посилання на мої книги, ніколи не просила їх читати. Рідних - тим більше. Навіть навпаки - я не хочу, щоб, наприклад, моя мама читала мої книги й аналізувала потім, що в мене в голові. Враховуючи, що деякі мої книги з еротикою - це навіть неприйнятно. Але я не ховаюся. Всі мої друзі й рідні (та навіть сусіди й деякі друзі батьків) знають, що я пишу книги. Я залишаю посилання й деякі уривки на них в соцмережах. Якщо в когось з них виникне бажання читати - вони можуть це спокійно зробити. А просити - для мене це нав'язування. Ба більше, я знаю, що моя найкраща подруга про магію не читає, а мама віддає перевагу детективам. Вони - не моя цільова аудиторія. І взагалі краще коли читають незнайомі люди.
Анна Потій, Погоджуюся з Вами майже в усьому, окрім мами))) Моя "працює" на волонтерських засадах моєю редакторкою, адже колись була вчителькою і викладачкою)) А так Ви маєте рацію. Краще шукати свою ЦА і не нав'язувати нікому своєї творчості)
Ну, це не завжди погано. Почуваєшся вільніше, коли знаєш, що ніхто з твоїх родичів чи близьких не відкриє книгу. Можна писати відверті речі, можна не боятись змальовувати ситуації, в яких вони могли б впізнати себе ( з не дуже гарного боку), врешті, можна писати еротику і слеш))
Дієз Алго, оце і я так про усіх колишніх своїх книгу накатала, а мій чоловік не читав) іноді це дійсно позитив))
О, в мене було трішки інакше... Моя подруга написала книгу першою. Скинула мені ворд-файл з проханням вичитати.
Я це сумлінно зробила, виправивши всі помилки і позначивши всі місця, які видалися мені сумнівними. Книга загалом мені сподобалася, хоч це була й не та тематика, яку я люблю.
Просто там були герої, дуже впізнавані у реальному житті, і я ловила кайф, коли розуміла, з кого був написаний образ.
І ось минує кілька років, і мені теж спадає на думку, що можна ж написати книжку. Я її пишу, від першої до останньої букви без допомоги ШІ, а потім прошу подругу теж прочитати. І що ви думаєте? Здається, читає й досі...
Того я до цієї проблеми ставлюся доволі філософськи. Особливо коли мені кажуть, що, мовляв, вони - не моя ЦА...
Якось так)
Ньюбі Райтер, ♥️
Якщо так подумати, то про те, що я пишу, знає мій чоловік. Він підтримує мене й каже, що в мене все вийде, що я справжня письменниця. Хоча якогось х... я досі внутрішньо не відчуваю себе письменницею. (Сподіваюся, зі мною все ок і це нормально.)
Не те щоб я не хотіла розповідати знайомим і рідним про те, що пишу, але так я відчуваю, що це ось моє і не ставить мене в якісь рамки.
Чоловік прочитав мою першу книгу й сказав, що це не його жанр (він у мене любить читати щось більш повчальне). Йому більше подобаються вірші, які я пишу.
Але думаю, що згодом розповім про своє захоплення найближчим людям і сподіваюся, що осуду не буде.
А ви не засмучуйтеся! Люди часто заздрять. Бачать, що у вас є талант, і їх це, мабуть, зачіпає. Можливо, це ще одна з причин, чому я не хочу розповідати знайомим про своє захоплення. Боюся розчаруватися.
Тому займайтеся улюбленою справою. У вас обов’язково все вийде.❤️
В більшості випадків - це заздрість. Кожен хоче бути особливим, і вміти робити щось неординарне, але не кожен готовий до цього, набагато простіше хейтити інших, або по тихому заздрити.
Ви забули ще одну причину - заздрість. Поки ти не переслала посилання, ти така ж, як вони. А тільки но ти пішла далі - все. Бар'єр. Тому я не розраховую на родичів. Най залишаються там, де є. Або читають потайки. Мої читачи мене знайдуть. До речі, перша людина, з якою я змогла нормально обговорити свою книгу - охоронець мого магазину. Як вам таке?)
Ньюбі Райтер, Я з цим зтикаюсь вже довго. Від "тобі пощастило чайний магазин відкрити" до "ну, ти просто везунчик, тому твої прикраси купують. Навіть зараз". Тема знайома. Ділюсь))
Моя сім'я та друзі навіть не здогадуються, що я пишу, — це моя маленька таємниця. Ну й ще тому, що в мене такий жанр, який їм, думаю, не сподобається через особисті переконання. Тому поки що тримаю це в секреті. Хоча інколи й виникає бажання розповісти, але я щоразу відкладаю це на потім.
Мої друзі знати не знають, що я ще й щось там пишу))
Очерет, Тоді дійсно гідно оцінили)
Мої книги не читають ні друзі, ні родичі, бо я сама їм це забороняю.Це суто моє, а родичів мені й так вистачає в кожній соцмережі.
Ньюбі Райтер, ♥️
Усе, написане мною, читала мама. А друзі? Так, читають інше. Лише іноді заглядають і коментують. І на тому дякую.
Ольга Инка, Моя мама - взагалі моя редакторка)) Так що я Вас прекрасно розумію)
Ситуації бувають різними, я б сюди додала ще час і змогу.
Принаймні так у моїй "бульбашці")
Я пишу дуже давно, публікуюсь лише рік другий чи третій, до цього просто надсилала ворд-файл друзям та членам родини, які з нетерпінням чекали, що ж нове я написала.
У мене досі збережені всі розлогі відгуки по прочитаному у окремому файлі)
Та, коли ви зростаєте разом з друзями, коли це мирний час, школа, універ, юність, коли поки немає власних родин чи повноцінної роботи — знайти час на прочитання книг розміру 400-800 сторінок було значно легше, ніж зараз, у часи відключень, повномасштабного вторнення, наявності роботи, побутових справ та фізичного й емоційного виснаження. Попри це, мої друзі та рідні досі знаходять час на мене, хай і нерегулярно. Є дуже багато чинників, що впливають на змогу та бажання читати. Я пишу весь час, це мій відпочинок, а от на прочитання колег (чи фізичних книг, які я давно придбала і досі не дісталась до них) зараз немає ні сил, ні бажання. Я вважаю, що читання, як і письмо: має бути не для галочки, а якісним. Тож, чекаю моменту, коли знайду внутрішні сили та щире бажання щось прочитати) Моє оточення живе за тим самим принципом.
Кайла Броді-Тернер, Так, час також є важливим фактором. Особливо зараз вимагати від когось читання, коли світла немає чи можливості - просто нечесно. Це не стосується людей, які й раніше спеціально ігнорували творчість. А Вам з рідними таки пощастило! Та й таланту не бракує!)
Ну в кого як ))) Мої друзі читають, а деякі читачі стали теж друзями ))
Морвенна Мун (Morwenna Moon), У мене також багато постійних читачів - це вже як рідні люди)) розумію Вас!
я нікому з колег доки що не зізнався,що пишу книги.
Пацюк Червоній, і це Ваше право! Я теж не всім кажу) нащо людей зайвий раз нервувати))
"Нема пророка визнаного в батьківщині". І це, можливо, що навіть добре. Бо знайомі будуть постійно шукати де щось не так сказано аби тебе "опустити на землю". А це найгірше
Руслан Баркалов, о, це ще одна "улюблена" характеристика) Заздрість забула до свого списку додати))
Трохи не вмістилось: бажаю всім авторам мати бажану підтримку не лише "зовні", а й від кола найближчих людей, що знають Вас за межами псевдонімів чи публічних образів. Їх думка часом значно глибша і сильніша, адже вони мають можливість зчитати послання між рядків✨
Ньюбі Райтер, Згодна! Це неоціненно❤️
Не дай Бог! :-DDDD (подруга-письменниця не рахується)
Мрія Чарівна, хахаха))) гарно сказано) Так, дійсно, за подруг-письменниць тільки радієш)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати