Сьогодні настав і мій час долучитися до неймовірно цікавого, захопливого марафону «Осіння пристрасть», який організувала Віккі Грант

І знаєте, це відчуття — ніби відчиняєш двері в теплу кімнату, де пахне корицею, старими книгами та дощем.

Атмосфера, яку хочеться вдихати

Осінь — це пора, коли світ навколо ніби сповільнюється. Чарівна атмосфера осені. Прохолодного дощу, що дріботить по підвіконню. Пожовклого листя, що вкриває доріжки золотим килимом. Та теплого затишного чаю, кави, гарячого шоколаду — того напою, який зігріває не лише руки, а й душу.

Але є ще один складник, без якого ця пора була б неповною. Пристрасті, яка окриляє, поєднуючи два світи. Різні, неймовірні жанри, об'єднані одним теплим почуттям, яке ми звикли називати коханням. Саме це і є серцем марафону «Осіння пристрасть» — історії, в яких магія переплітається з реальністю, а почуття долають будь-які перепони.

І поки дощ шелестить за вікном, автори, що долучилися до марафону, зігрівають вас затишними історіями. Кожна з них — це окремий світ, у який хочеться зануритися з головою, забувши про буденність.

Потраплянка для верховного мага

Книга, яка заслуговує вашої уваги. Місцями легка, захоплива історія про потраплянку в тіло магині. З кумедними жартами. Цікавими сюжетними поворотами. Та з пристрастю, яку неможливо заперечити.

Уривок 

Важко видихнула. Закинула голову до стелі. Та стала молитись усім відомим богам. Коли цей чоловік зрозуміє, що я геть не розумію, що тут відбувається. І ці кайдани на моїх зап'ястях — вони ілюзія його спокою. Здавалося, що все сказане ним та його союзником було гарячкою при температурі сорок. Верховний маг. Король. Фамільяр. В'язниця. Люміель, — приречено простогнала я подумки. Та здалося, що подруга мене почула. Оживилась. Вмить із депресивної лисиці, якій потрібна допомога психолога, стала в бойову стійку та грізно засичала.

— Вівіан, хочеш-ш, я його укуш-ш-шу? Я думаю, сказ-з тут не лікується.

— Люміель, дай розібратися, хто він.

— Твій фамільяр тобі теж не допоможе. На ній ошийник, який стримує її силу.

— Вона не фамільяр! Вона моя подруга!

— Називай як хочеш! Як на мене, найзвичайніший блохастий фамільяр.

— Це він щойно назвав мене блохас-с-стою? Укуш-ш-шу!

Тож заварюйте гарячий чай, загортайтеся в теплий плед і вирушайте у цю неймовірну подорож разом із героями. Нехай осіння пристрасть марафону Віккі Грант подарує вам незабутні емоції та тепло, яке залишиться з вами надовго! ?