— Мені, будь ласка, подвійний гамбургер, великий молочний коктейль та малинове тістечко, ось це найбільше, - тицяю пальцем у меню.

Офіціантка все швидко записує у своєму маленькому блокнотику. 

— А вам що? - переводить погляд на мою стомлену подругу.

— Нічого, лише подвійне експресо, - роздратовано відповідає Кейт, не дивлячись на дівчину. І лише коли та нас залишає, продовжує, звертаючись до мене. - Я сподіваюсь, ти записалась на аборт.

— Помиляєшся, я зробила повне обстеження і в мене все чудово. Лише сказали більше їсти вітамінів та менше працювати, - усміхаюсь, ігноруючи її похмурий вираз обличчя.

— Це нереально, - виносить вердикт. - Ти не вивезеш усе це, - розводить руками, показуючи на мій плоский живіт. - Еліс, отямся. Бути мамою-одиначкою - це жах. Послухай людину, яка в цьому всьому вариться вже п'ятий рік. 

— Але в мене буде одна дитина, а не дві, - намагаюсь жартувати.

— Не зарікайся. Двійня буває досить часто.

Якщо чесно, після зустрічі з Кейт мій оптимізм трохи підсів. Я сподівалась, що вона мене підтримає, адже вона моя найкраща подруга. Але вона категорично проти, щоб я залишала дитину. Її можна зрозуміти, зараз життя Кейт нелегке. Двоє маленьких дітей, ходить на три роботи, ледь вистачає часу на сон. А хлопець, який зробив тих дітей, кинув її і зараз навіть не з’являється. Вона не хоче мені такої долі. 

Але я вже все вирішила. Нічого змінювати не буду. 

— Навіть якщо буде трійня, я все одно народжу, - впевнено кажу.

Приносять замовлення і я із-великим задоволенням вгризаюсь у бургер. Подруга дивиться на мене як на божевільну і попиває свою міцну каву. Вона не висипається, тому має темні кола під очима. Часу не все їй катастрофічно не вистачає.

— Ти наївна, Еліс, - продовжує дорікати. - Батько твоєї дитини не буде допомагати і зрештою ти втратиш, і роботу, і особисте життя, і житло, бо не матимеш грошей оплатити оренду. Твій світ зруйнується і буде в цьому винне оте маленьке, що живе в тобі.

Вона знову киває на мій живіт, наче на щось заразне. Я намагаюсь ігнорувати її слова. Знаю, що вона ображена на весь світ. Вона ненавидить чоловіків, особливо колишнього. Та інколи мені здається, що вона ненавидить навіть рідних дітей. Хоч вони не винні, що народились від інфантильного егоїста. 

— Я не розраховую на батька дитини, тому розчарувань не буде, - відповідаю, ковтаючи шмат бургера. Смакота. Навіть не думала, що можу бути настільки голодною. - Я розраховую лише на свої сили. Але батькові сказала, нехай знає.

— Ти здуріла? - ледь не давиться кавою. Ставить чашку і схиляється до мене. - Він тебе вижене. 

— Нехай спробує. Мене не так легко позбутись, - впевнено дивлюсь у її стомлені очі. - І я добре знаю Макса, не вижене він мене. Він хоч і черствий бізнесмен, але не жорстокий. Можливо навіть фінансово допомагатиме, якщо матиме бажання, - усміхаюсь.

— Я ж кажу - наївна, - фиркає Кейт. - І дурепа. Згадаєш мої слова. 

https://booknet.ua/reader/vipadkovo-vagtna-vd-bosa-b460317?c=5139137&p=1