до оновлення

книги "Наречений з Холодного палацу"

У маєток дозволили зайти торговцю фарбами. Високий чоловік з блідим обличчям, у тюрбані, який приховував волосся, попросив дозволу зайти до кімнати, де стояли недавно покриті лаком рами.
І раптом, залишившись з Андрієм наодинці, скинув тюрбан.
Коротко стрижене волосся виявилось білим, як у самого Андрія.

- Ваша високосте, невже ви мене не впізнаєте? Невже справді Бог, давши вам здібності Джерела, стер з вашої пам'яті обличчя близьких?

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Eugene
10.10.2026, 23:21:38

❤️❤️❤️❤️

Вень Чжулун
11.10.2026, 09:20:27

Eugene, Дякую)

avatar
Ліша Сил
10.10.2026, 19:05:22

♡♡♡

Вень Чжулун
10.10.2026, 19:26:06

Ліша Сил, дякую)))

avatar
Ханна Грей
10.10.2026, 17:38:01

❤️❤️❤️

Показати 2 відповіді
Ханна Грей
10.10.2026, 18:19:23

Вень Чжулун, ❤️❤️❤️

avatar
Олекса Белл
10.10.2026, 17:46:06

Який гарний візуал, пані))

Вень Чжулун
10.10.2026, 18:01:59

Олекса Белл, дякую)

avatar
Сандра Мурмайт
10.10.2026, 17:42:21

які красені❤️

Вень Чжулун
10.10.2026, 18:01:54

Сандра Мурмайт, дякую)

Інші блоги
Лпм — Листопадовий Проблемний Марафон
Ну що, мої любі, запускаємо листопадовий марафон ❤️ ЛПМ — ЛИСТОПАДОВИЙ ПРОБЛЕМНИЙ МАРАФОН Система проста: одна ваша книга → дві книги інших учасників → читання → коментарі під час читання → підсумкова рецензія
Він попереджав не повертатися. Вона не послухала..
Він попереджав її. Просив не повертатися. Говорив, що її світло згасає і без нього вона може загинути. Але Аурелія не послухала короля Ночі. Аурелія повернулася до чоловіка, якого кохала століттями. Але замість
Як просувати книги?
Якщо ви теж колись були із категорії "я не буду вести соцмережі", то ви зрозумієте мене краще за тих, хто віддався цьому легко. Три роки просто писала книги сюди. А до цього ще років п'ять взагалі не розуміла звідки
"Між двома подихами" - відгук
Ромул Шерідан Між двома подихами Коли я читаю книгу, і там усе йде загалом гладенько, без непосильних перешкод, я кажу собі: так не буває. “Але це ж фантастика!” – суперечить інший мій голос. І у фантастиці
Пишеш книгу — переживаєш усе✨️
Мені здається, автори переживають не менш сильні емоційні гойдалки під час написання книг, ніж їхні власні персонажі. Спочатку співчуваєш героям. Потім натхненно влаштовуєш їм пригоди. А тоді дивишся на написане
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше