Лара знову перевела погляд на екран і раптом відчула легкий рух поруч. Юрій ніби ненавмисно поклав руку на спинку її крісла.Лара усміхнулася.Їй було так спокійно в цей момент. Ніби на кілька годин зникли всі її страхи, питання й думки про те, як повернутися додому.Вона ще трохи повагалася, а потім наважилася. Повільно нахилилася до Юрія й поклала голову йому на плече.Він завмер лише на мить, а потім усміхнувся.Юрій нічого не сказав. Просто залишив руку на спинці її крісла й трохи нахилив голову до Лари. Вона відчула його тепло і тихо видихнула.