Цей чоловік може довести героїню до сказу буквально двома реченнями. Він не збирається виконувати її забаганки, не ведеться на маніпуляції та, здається, має особливий талант псувати їй настрій.

Але є один нюанс.

Коли Аня виявляє, що їй ні в чому спати, він віддає їй свій світшот.

Щоправда, перед цим вони ледь не побилися, та це вже деталі ;))

***

Я не хочу, щоб він торкався мене, як зараз. Щоб його рука зручно лежала на моєму животі, наче там їй і місце. Не хочу відчувати тепло, яке він випромінює, наче бісова сонячна батарея! Бо все це зводить мене з розуму!

Слава всім богам, Антон таки відступає, прибираючи долоню. І я надто гучно видихаю, не в силах стримати полегшення.

— Могла б і попросити, — гмикає за спиною. — Чи в твоєму словнику немає слова “будь ласка”?

— Ага, там є тільки “пішов в сраку”, — випалюю і, не дивлячись на нього, крокую назад до спальні.

***

А вранці вона знаходить на ліжку ще й теплі шкарпетки.

І от що цікаво: чоловік, який ще вчора гарчав на неї, сьогодні непомітно дбає про те, щоб вона не мерзла.

Звісно, Аня поки що не готова оцінити такі прояви турботи. У неї до Антона надто багато претензій. І деякі з них тягнуться ще з минулого…

Про що можна дізнатися в книзі «Погана дівчинка для найманця» ✨

А тепер питання до вас: що більше підкуповує у книжкових чоловіках — красиві слова чи маленькі вчинки, які говорять самі за себе? ❤️