Рінго перервав закляття й плавно обернувся в повітрі. Зелені вогники в його очницях склались у подобу справжніх очей, що дуже уважно дивились на ельфійку.

– Ти занадто недовірлива до оточуючих, душа моя.
– Але ж вона світла!
– … яку оголосили ворогом у власній країні. А нам вона ні разу не нашкодила й не дала приводу у собі сумніватись – навпаки, від неї є користь. Згадай Марті – суто технчіно, він теж світлий…
– Краще не згадуй того вар’ята, – скривилась відьма. – Але вона постійно крутиться коло Повелителя! А він… неймовірно, але приділяє їй знаки уваги. Таке відчуття, що вона з нього мотузки в’є.

Голосове закляття в Рінго працювало відмінно – тож і сміявся він майже як живий: дзвінко й заливисто. На додачу, зелені вогники в очах некромайстра склались у дві смішливих мордочки (“смайлики” – сказав би Марті, якби це побачив).

– Ти вкрай недооцінюєш Володаря, коли вважаєш, що йому так просто задурити голову. Якщо він виявляє до леді фон Герц якісь, як ти кажеш, знаки уваги – то це абсолютно точно від щирого серця.

Ліч на секунду замислився.

– Як приклад, можна узяти от хоча б нас з тобою. Ти ж розумієш, що звабити таку істоту, як я, жодним чином неможливо? І тому мої почуття до тебе – найщиріші з можливих.
– Ну, так, я це знаю, – злегка почервоніла Елідія. – Але ж Володар – живий!
– А ще він один з найкращих чародіїв у світі. Можливо, що навіть і найкращий! І постійно захищений цілим комплексом фамільних заклять. На його свідомість неможливо вплинути!
– Ну… може ти й правий, – знітилась ельфійка. – Просто це все трохи дивно виглядає. Я б сказала, вкрай дивно!
– І ти знов недооцінюєш Повелителя, моя темна зірко. Мабуть, він розгледів у ній щось таке, чого ми з тобою побачити не ладні!

❀-❀-❀

Зло ласкаво запрошую!

А перша книга - осьде:

Долучайтесь до світів техномагії ;)