Перша книга закінчилась "Під захистом мажорів", в ній герої поволі впізнавали один одного. Тепер переходимо до другої "Наречена друга. Під тиском бажання". Тут вже буде все серйозніше, гарячіше та емоційніше.

Солодкого вам читання♥️

Чи шкодував я про свій вчинок? Ніколи. Але все одно важко жити з думкою, що ти вбивця. Як би я не намагався бути байдужим, та те що сталось, наклало відбиток на мій душевний стан. Але я все одно не шкодую. Якщо закон безсилий і ні на що не здатен, треба брати все у свої руки. Навіть якщо вони мусять бути закривавлені.

Квартирка моя маленька однокімнатна. А більшої мені й не треба, місця вистачає. Заходжу якраз в ту мить, як мій залишений на столі телефон розривається від мелодії. Не поспішаючи підходжу і приймаю виклик, навіть не глянувши. І так знаю, хто це. До мене дзвонить лише одна людина.

— Я вже четвертий раз дзвоню, - лунає звинувачення.

— Дядько Борис, ти ж знаєш, що я не беру з собою телефон. Навіщо він мені на роботі? 

— Просто вже досить пізно, я думав ти вже повернувся, - голос його м’якне. - Все добре?

— Як завжди. А у тебе? Чому так надзвонював?

— Маю для тебе новину, - замовкає, а я чомусь напружуюсь. - Тільки от не знаю, чи варто тобі казати.

— Якщо вже подзвонив, то напевно щось важливе, - мій голос здригається. - Щось з Алісою?

— Ні, сестра твоя в порядку. Це про Мирослава.

Згадка про найкращого друга змушує серце прискоритись. Скільки я його вже не бачив? Три роки? Чи більше? Від коли мене забрали з квартири. 

— Кажи.

— Він одружується.

— Це ж гарна новина, - вичавлюю з себе усмішку. - Хто наречена?

Не думав, що це колись станеться, особливо так швидко. Завжди здавалось, що Мир любить свободу. Шкода я не зможу погуляти на його весіллі.

— Олександра.

Я ціпенію. 

Саша? Не може цього бути. Дівчина, з якою я провів ніч після скоєного. Дівчина, яка досі не покинула мої думки. Єдина дівчина, яку я досі по-справжньому хочу.

— Радіоне? Ти ще тут? - голос дядька пробивається крізь гул у вухах. - Я сподіваюся ти не накоїш дурниць?

— Звичайно ні. Я чемний хлопчик, - промовляю занімілими губами та роз'єдную зв'язок.

https://booknet.ua/book/narechena-druga-pd-tiskom-bazhannya-b460288