Малі вчудили знову...

Вітаю, любі букнетівці!❤️

Оновлення від Оксани та Максима уже у ваших книжечках. Запрошую до прочитання:

Голос Макса викликає приємну млість у ногах. Але його поява чомусь змушує дітей сховатися мені за спину. Залюбки й сама б так зробила.

Мій погляд випадково падає на руки чоловіка, його пальці теж чомусь у фарбі. Білій. І це пояснює більше, ніж він.

— Мишко. Мити вікно. Маня — зі мною, — даю розпорядження, яке, на мою думку, вбереже обох від ще більших наслідків цього дня.

Опускаю очі й розвертаюся з малою в дім. До Олі. І більше від неї не відходжу ні на мить. Аж до початку церемонії...

Розділ тут ❤️

"ВЕСІЛЛЯ В МІЛЬЯРДЕРА"

Обіймаю кожного і кожну! 

Мирної, тихої нічки, українці! ❤️

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Белла Ісфрелла
06.10.2026, 19:12:11

❤️❤️❤️

avatar
Лія Лореляйн
05.10.2026, 21:32:35

❤️❤️❤️

avatar
Крісті Ко
05.10.2026, 21:19:05

❤️❤️❤️

Інші блоги
Вогняні Саламандри: Битва біля Цитаделі
Привіт, друзі! Новий напружений розділ книги вже чекає на вас! «Якщо не почнемо зараз, можемо не встигнути». ✨♥️✨ Битва біля Цитаделі на планеті Калья сягає критичної межі. Шараніс робить усе можливе,
Скільки потрібно брехні, щоб усі повірили?
Нова глава Не всі мертві мовчать - уже на сайті! Запрошую Вас зануритися в цю історію. Мене заводять у невелику кімнату й силоміць саджають на стілець. В очі одразу б'є різке світло. Мружуся, чекаючи, поки зір трохи звикне.
Коли Геловін наближається
Вітаю, шановні читачі й автори! Запрошую для прочитання нового розділу книги Повернення у Мертвий світ Оскільки загальний тон книги тривожний, то прийшла година ту напругу трохи знизити. Не писала геловінських оповідань,
Другий етап підготовки
Ну що, мої любі, зізнаюся чесно: я ледь не зламала собі мозок, поки намагалася вигадати чотири різні сюжети, які відповідали б усім результатам вашого голосування. Але, здається, впоралася! І повірте, це було ще те випробування,
А що спонукало вас почати писати? ❤️
Мені стало цікаво, з чого починається шлях автора. Що змушує нас одного дня сісти й нарешті записати історію, яка, можливо, роками жила в нашій голові?Я завжди любила фантазувати. Вигадувати різні історії, уявляти персонажів,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше