Обмінюються шпильками, не можуть вони без цього.❤️

— Що ж… — я важко зітхнула й зручніше вмостилася на ліжку. — Доведеться влаштувати собі позапланову відпустку.

— Якщо занудьгуєш — я тобі притягну сюди коробку з артефактами, — весело підморгнув Рейн.

От вміє він — ще мить тому сердито супився, а тепер жартує. Тільки й шукає приводу, щоб вколоти мене!

— Не хвилюйся, нудьгувати не буду, — скривилася я.

А це спойлер до наступного розділу. Вийде опівночі.❤️

— Ебігейл, я маю тобі дещо розповісти… — почала я здалеку.

— Ви з Рейном вирішили одружитися? — реготнула вона, кидаючи веселий погляд на Рейна, що стояв поруч, сердито насупившись.

— Тільки після вас з Ейденом, — вколола її у відповідь.

Веселий вираз миттю зник з обличчя Ебігейл, поступившись такому ж сердитому, як і в Рейна.

— Розмріялась! — вона схрестила руки на грудях, як завжди, коли намагалася відгородитись від інших. — То що там в тебе?

— Ось, почитай.

Я простягнула Ебігейл зошит дослідника. Вона взяла його в руки й недовірливо подивилася на мене.

— Зараз? Весь?

— Ні. Лише там, де є стікери, — я спеціально відмітила стікерами для нотаток сторінки, де була важлива інформація. — Багато часу це не займе.

Ебігейл пройшла до крісла й почала читати. Я дивилася на неї, затамувавши подих. Хоч би вона перейнялася й підтримала мене з Ноксом. Хоч би все зрозуміла!..

Читати: "Спадкоємці Безодні" 

Запрошую до моїх соцмереж:

✨ТГ-канал про мої книги

✨ТГ-канал з обкладинками й артами

✨Інстаграм

✨Фейсбук

✨ТікТок