Фінал!

Любі букнетівці!

ФІНАЛ історії  "СПОКУСА МІЛЬЙОНЕРА" 2. 

— Дім — твій, — він вкладає у мою долоню ключі з підвіскою серця. — Як і ця яхта.

Кліпаю, не розуміючи. Хоча розумію, що моя свідомість ніяк не прокинеться від солодкого життя з ним.

— Документи в сейфі. Обіцяю, що ніколи не відберу в тебе омріяну свободу.

У мені ніби щось стрельнуло. Звучить так, ніби він збирається залишити мене з дитиною тут, а сам

— Я не… Зачекай. Я не прагнула такої волі, Максиме. Я лише втікала від брата, який фізично перекривав мені кисень.

— Таню… — він дивиться у вічі.

У його розширених зіницях бачу себе. І свою бентежність.

— Я не те мав на увазі. Я не хочу тебе відпускати. Але якщо ти колись захочеш піти від мене… у тебе буде місце, де ти зможеш забути всі негаразди. Як я колись… з тобою.

Нагадую, що книга безкоштовна лише три дня! ❤️

Обіймаю!

Мирного неба, українці! ❤️

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Крісті Ко
04.10.2026, 08:45:49

Вітаю!
❤️❤️❤️

Тая Бровська
04.10.2026, 09:24:54

Крісті Ко, Дякую ❤️❤️❤️

avatar
Ганна Літвін
04.10.2026, 07:38:39

Вітаю!❤️

Тая Бровська
04.10.2026, 09:24:43

Ганна Літвін, Дякую ❤️

Інші блоги
До релізу 2 дні ❤︎
Привіт всім, хто любить темне романтичне фентезі ❤︎ Я з народження знав, що маю Світлий дар, але лише завдяки Ліві та Азару зміг по-справжньому його відкрити. Я кохаю Ліву й хочу бути з нею, та, здається, моє серце вирішило
Під Зливою — Новинка
Іноді минуле не повертається. Воно просто чекало на правильний момент. Разом із шаленою зливою до мене повернулися спогади мого дитинства. Ті, які я роками ховала під шарами часу, переконуючи себе, що більше нічого не
« Під Зливою » — Новинка вже доступна!!!
А що, як людина з твого минулого одного дня повернеться в твоє життя, коли ти вже навчилася жити без неї? Міра думала, що її минуле давно залишилося позаду. До тієї самої зустрічі. До одного погляду, в якому вона впізнала
Під Зливою. Історія від якої неможливо відірватись
У чотирнадцять років він перевернув мій світ одним поглядом своїх дивовижних різнокольорових очей.
Волосся у ширінці ( не зручна ситуація)
— Марат?! Я впізнав голос батька одразу. Чорт. Соломія теж почула. Вона завмерла буквально на секунду, а потім різко спробувала підвестися з колін. — Солю, зачекай… — Там люди! Вона смикнулася ще
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше