Дізнаємось вже за 3 години!

Я їв швидше, по-похідному, дивився на нього, час від час опускаючи очі на трояндові солодощі.

Він це помітив.

— Хочеш?

— В охороні такого не дають, — зізнався я.

Каміль усміхнувся й посунув до мене пару шматочків.

— Бери. Мені й двох багато. Я ж казав… Не люблю солодке.

— Але ти просив…

— Поділимо, — спокійно перервав він. — Мені вистачить. Угода в силі, — демонстративно відкусив ще хліба.

Я взяв шматок, який лежав ближче до мене. Цукор осипався на пальці. Пахло трояндою.

Раптом усередині кубика, більше схожого на прикрасу, щось дрібно, зло клацнуло.

Не горіх. Голка вийшла з м’якоті прямо в подушечку мого вказівного пальця. Я здригнувся — рахат-лукум випав.

Каміль, швидко усвідомивши, що сталося, схопив мене за зап’ястя. Вп’явся поглядом в темно-червону краплю, що виступила на шкірі.

— Аміне, — сказав він ледь чутно, — це отрута...

"Охоронець для берсерка" 

Вид з вікна все ще присутній, так... ☀️

З любов'ю ❤ Ваша Мрія Чарівна ❤

Фейсбук ⭐ Інстаграм ⭐ Тредс ⭐ ТікТок