Мої любі, вибачте, що з затримкою!

Другий розділ  від Дем'яна. І ми переносимося на сімнадцять років назад, на Вишневу вулицю в Харкові, у 2009 рік.

Там будинок номер сімнадцять і будинок номер дев'ятнадцять. Через дорогу, трохи навскоси. І місце біля паркану, звідки, якщо правильно нахилитись, видно її вікно. Він знає це місце з восьми років.

Ви дізнаєтесь, чому Дем'ян так добре знає, як мовчить хвіртка. Познайомитесь з Марічкою, яку він називає мамою, і зрозумієте чому. Побуваєте на кухні з жовтими фіранками і фіалками на підвіконні, де шістнадцятирічний хлопець дає дівчині один навушник на двох і читає під кривий біт вірш, який не наважився б сказати просто так.

А ще біля хвіртки. У жовтні. Де прозвучать слова, яких він не казав нікому.

Наступна глава повертає нас у 2026 рік, до Жанни. І там буде гарбузовий пиріг. Запам'ятайте цей пиріг, він ще знадобиться.

Обіймаю вас усіх,

Ваша Ава Ніксон.