Антуан повернув камінь блакитному дракону, однак вихід з Еларіуму 2, виявився не таким простим, і серед десяти дверей, він міг увійти лиш у одні. Він вибирає навмання, чи вибере він двері які ведуть до його Еларіуму, де він так хоче звільнити своїх мешканців від брехні, чи все ж таки він попаде в зовсім інший Еларіум, який немає жодного стосунку до перших двох, про це буде вже наступна глава. А зараз вже доступна до прочитання глава 9. Всім дякую за те що читаєте цю чудову історію❤️

✨✨✨✨

Він зупинився перед одними з дверей, обережно торкнувся ручки й на мить затримався, прислухаючись до тиші за ними. Жодного звуку не долинало з того боку, і це нічим не відрізняло їх від решти дев'яти. Антуан розумів, що може знову опинитися в незнайомому місці, звідки доведеться шукати наступний вихід, проте іншого способу просунутися вперед у нього не було.

Зрештою він вирішив діяти навмання. Антуан натиснув на ручку й відчинив двері, за якими відкрився темний прохід. Він ще раз озирнувся на десять однакових дверей, ніби намагався запам'ятати їхнє розташування, а потім переступив поріг, не знаючи, що чекає на нього з іншого боку. Двері за його спиною повільно зачинилися, і Антуан опинився в новому місці, де на нього чекали чергові загадки Еларіуму. А двері так само зникли позаду нього, як і з'явилися.
 

Вихід з Еларіуму Глава 9