Казка про Чакчу тепер у вигляді мультика

Друзі, рада поділитися анімаційною версією моєї нової казки про сойку Чакчу, яка забула рідну мову.

Головні герої казки - непосидюча сойка Чакча та її розважливий і сміливий братик Чакчик. Чакча має неймовірний супердар: вона миттєво вивчає будь-яку чужу мову. Вона може по-котячому нявкати, по-воронячому каркати й навіть по-королівськи керувати наївними курами, ліниво попиваючи коктейль у кріслі-гойдалці. Але в гонитві за "солодким чужим життям" вона забуває найголовніше - свою рідну, сойчину мову. І коли приходить справжня біда, саме рідне слово мало стати її порятунком. Та чи зможе вона його згадати?

Цей мультфільм ідеально підійде для сімейного перегляду або як затишна вечірня казка на ніч.

Буду неймовірно щаслива вашим теплим відгукам, лайкам та поширенням! Покажіть цей мультик своїм малюкам, обійміть їх міцно і нехай у кожній домівці звучить наша найпрекрасніша рідна мова. Посилання на мультфільм на YouTube:

https://youtu.be/Rmfs203zBsg?si=jockY8KTTnbKJyd0

Залишайте свої враження у коментарях, нам із Чакчею та Чакчиком дуже цікаво їх почитати!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Темрява відступила. Чи справді?
Друзі, читачі та всі, хто наважився разом зі мною заглянути в темряву! Маю для вас новину: роман «Біла темрява» завершено! Це була непроста, атмосферна й подекуди холодна подорож. Ми разом блукали коридорами таємниць,
Коли об'єктив камери плавиться від напруги...
Усім привіт, мої любі! ❤️ Вийшла 4 глава книги «Заборонений Кадр», і я просто мушу поділитися з вами цими емоціями! Схоже, ця фотосесія виходить далеко за межі звичайного робочого процесу... Кажуть, що бездзеркальні
Від "мі-мі" до "гр-гр" за мить (оновлення Порталу)
В «Порталі у Гріх» важко триматися однієї емоції, адже наша читачка і хлопці належать до зовсім різних світів. Те, що для когось нормальне і звичне, для іншого може бути неприйнятним чи дратувати. Брати щиро намагаються
700 переглядів «під небом чужого світу»!
Аліса подивилася на цифру й усміхнулася. — Сімсот… — Це багато? — запитала Діана. — Для мене — дуже, — відповіла Аліса. Едвін обійняв її за плечі. — Тоді треба
Візуал до Глави 7 "Біла темрява"
Біла темрява . . . Я присів. Подивився на взуття. Опустився навколішки перед черевиками покійного. Важкі, якісні берці, ідеально пристосовані для піших переходів. Я взяв правий черевик, перевернув його. Каблук виглядав звичайним,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше