Дві глави щодня "Небезпечний вогонь"
Привіт всім. З сьогоднішнього дня книга про Сніжану (Тіару) та Давида буде виходити дві глави щодня. А, саме, зранку та ввечері. На вас чекає подвійна доза емоцій, бо між Сніжаною та Давидом все тільки починається.
Фрагмент вечірньої глави:
— Замикаєш двері, Арманов? — я посміхнулася своєю найгострішою, найотруйнішою посмішкою, залишаючись стояти посеред кімнати й склавши руки на грудях. — Боїшся, що я знову рознесу твій кабінет?
— Я замикаю двері, щоб нам ніхто не заважав, Сніжано, — сказав він, і в його низькому голосі чувся розпечений, небезпечний гул. Він кинув цигаку в попільничку й почав повільно скорочувати відстань між нами. — Ти вирішила зіграти зі мною? Урок психології, казала? Про чоловіків, які думають, що контролюють усе?
— А хіба це не так? — я гордо закинула голову, зустрічаючись із його палаючим поглядом. Я не зробила ні кроку назад. — Ти ж у нас видатний стратег, Давиде. Знав про моїх сестер. Знав про Поліну, про Ніку, про Ксеню. Ви збиралися у своєму чоловічому клубі, пили віскі й обговорювали нас, як фігури на шаховій дошці!
Давид зупинився впритул до мене. Від нього віяло такою дикою, неприборканою силою й жаром, що повітря між нами почало тріщати від статичної електрики.
— Ми не обговорювали вас як «фігури», Тіаро, — його голос впав до небезпечного шепоту, а темні очі примружилися. — Ми вирішували, як захистити дівчат, які перевернули наш світ. І так, я знав, хто ти. З першої секунди, як ти ступила на мою сцену.
— І мовчав! — випалила я, відчуваючи, як всередині мене закипає розпечена лють. — Спостерігав за мною з цього крісла! Думав, що я не дізнаюся?!
— Я чекав, коли ти сама скинеш свою маску! — відкарбовував він, скорочуючи останній сантиметр між нами. Його великі, гарячі долоні раптово й владно лягли на мої талію, притягуючи мене до свого міцного тіла. — Ти дражнила мене цілими тижнями. Ти підходила до мене на репетиції, кидала свої уїдливі фрази й думала, що вийдеш сухою з води?
Приєдуйтесь до читання. Буду рада вас бачити на сторінках цієї книги. А також на сторінках книги про Вероніку та Арсена. Де зовсім інша історія між студенткою та викладачем.
Всім спокійної ночі та мирного неба. Бережіть себе та рідних.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧудовий фрагмент)
Мрія Чарівна, Дякую)
Дякую!
Мирослава Ващенко, ♥ ♥ ♥
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати