— О Боже, Клаус! Що сталося? — з жахом вигукнула Аврора, підбігаючи до нього.

Клаус важко сперся рукою об дверний одвірок і втомлено подивився на неї.

— Ми потрапили в пастку, — хрипко промовив він. — Авроро… усе починається.

У грудях Аврори похололо.

— Ходімо швидше. Треба обробити твої рани.

Вона обережно підхопила його під руку й допомогла дістатися до дивана у вітальні.

— Сідай.

Клаус важко опустився на м’які подушки.

— Зніми сорочку, — тихо сказала Аврора, дістаючи з шафки лікувальні трави, чисті бинти й мазь.

Коли Клаус стягнув закривавлений одяг, Аврора мимоволі затримала подих. Попри численні синці та подряпини, його міцне треноване тіло свідчило про місяці важких тренувань. Відчувши, що її думки рушили не в той бік, вона швидко зосередилася на лікуванні. Обережно промиваючи рани теплою водою, Аврора накладала цілющу мазь, а потім проводила долонями над порізами, спрямовуючи в них м’яке золотаве сяйво своєї магії. Поступово кров зупинялася, а краї ран починали затягуватися. Поки вона працювала, Клаус тихо розповідав:

— Ми дісталися до містечка й обережно розпитували місцевих, щоб не викликати підозр. Дізналися, що наступного дня група прибічників Маргарет мала пройти через розлом із викраденими артефактами.

Він на мить заплющив очі, ніби знову переживав побачене.

— Ми вирішили прослідкувати за ними. Але це була пастка. Вони чекали на нас.

https://booknet.ua/reader/pupovina-temryavi-b459836?c=5134126