— Убий її. Позбудься того, що заважає тобі стати сильним.

— Ні! — закричав Вілл, ударивши кулаком об землю.

Темрява навколо нього завирувала, наче жива. Чорний серпанок на мить огорнув його постать, але Вілл, зібравши залишки волі, стиснув зуби.

— Я… не дозволю тобі… торкнутися її.

Голос у його голові засміявся — глухо й моторошно.

— Ти вже належиш мені.

Вілл важко впав на землю, тремтячи від виснаження. Перед тим як знепритомніти, він прошепотів у темряву:

— Я врятую її… навіть від самого себе.

https://booknet.ua/reader/pupovina-temryavi-b459836?c=5134123