Розділ 21. Спільна ніч.

​— Сподіваюся, результати Вашого ранкового аудиту задовільні? — його баритон був ще нижчим, із приємною хрипкою ноткою.
​— Ви порушили межі моєї земельної ділянки, — прохрипіла я, намагаючись непомітно витягнути свою руку з-під його коміра.
​— Це не я, Анно. Це Ви вночі чомусь вирішили, що я — чудове джерело обігріву, і здійснили рейдерське захоплення мого особистого простору, — він навіть не поворухнувся, щоб мене відпустити. Його рука на моїй талії лише ледь помітно стиснулася. — Ви вчепилися в мене з такою хваткою, що я вирішив не чинити опору, аби не травмувати Вашу психіку.
​— Мою гідність зараз травмує Ваше коліно, більше ніж мою психіку.— я нарешті вивільнила руку і вперлася йому в груди, створюючи хоча б мінімальну дистанцію. — Відпускайте.

✨✨✨✨
Розділ 22. Реклама
На майданчику якраз розгорталася епічна битва за останній мішок високомаркового цементу. Кенгуру-Відьма з криком осідлала спину Грізлі, намагаючись відтягнути його від будматеріалів за вуха, поки Єнот бив різника по ногах пластиковим рівнем. Лисиця-сукуб верещала з шезлонга, щоб її чоловік негайно розчавив цих «бюджетників».
Раптом пролунав оглушливий звук зума. Камери різко змінили кут, наїжджаючи крупним планом на епіцентр бійки, і з хмари малинового диму вискочив Савелій із незмінною голлівудською посмішкою.
— Стоп, кадр! — заволав він у свій мікрофон-череп. Грізлі так і завмер із мішком у руках і Відьмою на спині. — Шановні глядачі! Ця запекла сварка за фундамент спонсорована преміальним пекельним цементом «Цербер-Люкс»!
Савелій картинно поплескав по мішку, який тримав різник у масці Грізлі.
— «Цербер-Люкс» — скріпить Ваш склеп міцніше, ніж Ваші токсичні стосунки! Жодної усадки лесових ґрунтів, стійкість до киплячої лави та сліз Ваших колишніх! Купуйте в усіх будівельних лавках Сьомого сектора за промокодом «ЛобнеМісце»!

✨✨✨✨
Розділ 23. Побачення
Костянтин не пропустив жодного сантиметра. Його пальці пройшлися по цупких складках моєї спідниці, а потім повільно, майже знущально ретельно, опустилися на оголену шкіру ніг. Хватка стала трохи міцнішою. Контраст між його холодними рукавичками та моєю на диво розпеченою шкірою був настільки гострим, що я ледь не втратила рівновагу, але його руки надійно тримали мене. Він повільно провів долонями по моїх ногах аж до самих черевиків і лише після цього так само повільно, ковзаючи по литках, повернувся нагору, зупинивши руки на моїй талії.
— Це вона, — пролунав його глибокий, спокійний голос у темряві. — Ідентифікація пройдена успішно.
Світло спалахнуло. Савелій стояв у дверях, сяючи, як нова монета.
— Який пристрасний пошук! Яке бажання переконатися! Пандо, Леве, Ви просто вогонь цього ефіру!
Я поправила спідницю, дивлячись прямо в темні прорізи його маски. Його плечі були розслаблені, а аура випромінювала задоволення.
— Наступного разу, Костю, я виставлю тобі рахунок за погодинну експертизу, — прошепотіла я так, щоб почув лише він.
— Це була технічна необхідність, Анно, — так само тихо відповів він, і я могла присягтися, що він посміхається. — Система не терпить похибок.

  ✨✨✨✨ 
Розділ 24. Кривавий феншуй
 
— А тепер — нове випробування! — перервав мої роздуми Савелій, кружляючи в повітрі. — «Дах над головою»! Сьогодні Ви маєте звести перекриття Вашого склепу! Але є нюанс! Саме зараз над Островом Кохання починається сезонна міграція Вогняних Гарпій! Вони будуть атакувати Ваші будови! Завдання чоловіків — захистити своїх партнерок і звести дах! Час пішов!
Небо миттєво почорніло. З хмар із пронизливим вереском почали пікірувати зграї монстрів із палаючими крилами. На майданчику знову зчинився хаос.
Лисиця залізла під перекинуту тачку, волаючи, що попіл від гарпій псує їй колір обличчя, поки Грізлі хаотично розмахував бензопилою, зрізаючи власні ж недобудовані стіни. Відьма жбурляла в небо вогняні кулі, періодично влучаючи в Троля, який панічно намагався вирахувати траєкторію падіння птахів за допомогою логарифмічної лінійки.
Далі почалося те, що організатори потім крутили в повторі три дні поспіль.

✨✨✨✨✨ 
Розділ 25. Рейдери
епоха воюючих царств, феодалізм, темні віки, — констатував він своїм оксамитовим баритоном, у якому вже не було ніякої розгубленості, лише холодна лють поваленого імператора. — моя гіпотеза. Цей дешевий блазень викинув нас у випадковий часовий зріз. Ми в стародавній Азії, Пандо. У нас немає системного доступу, немає бюджету і немає зв'язку. Це повне банкрутство.
Я піднялася на ноги, обтрусила свою  спідницю, заклала руки за спину і повільно, з професійною посмішкою СЕО, оглянула мальовничу долину.
— Це не банкрутство, Костю, — спокійно сказала я, підходячи до нього впритул і поправляючи комір його шовкового ханьфу. — Це неосвоєний ринок збуту з нульовою конкуренцією. Подивися на ці землі. Жодного ОСББ. Жодного затвердженого плану забудови.
Він опустив свій важкий, магнетичний погляд на моє обличчя. У його очах повільно, але впевнено розпалювався той самий хижий азарт, який я так любила.
— Пропонуєш провести агресивну експансію, Анно?
— Пропоную монополізувати цей бамбуковий ліс до вечері, напарнику, — я зухвало підморгнула йому. — Ходімо шукати місцевого феодала. Нам треба підписати пару дуже невигідних для нього договорів.
  ✨✨✨✨✨

❗❗❗❗❗
 Читати тут
Сваха для NPC та ї бос
https://booknet.ua/reader/svaha-dlya-npc-ta-bos-b456406?c=5065126
До фіналу менше 10 розділів.