Вона ненавидить колишнього боса, але...

Вітання, всім хто забрів у цей блог, щоб знайти книжечку на вечір!

  Завітайте сьогодні в безкоштовну частину дилогії з назвою "Наречена для Даниленка"!

  Даниленко Андрій — брат її друга, під керівництвом якого вона працювала і була звільнена зі скандалом. З того минуло чотири роки, але вона досі ненавидить його та не бажає бачити, але...

  Нова зустріч мала стати її шансом на помсту майбутній нареченій Андрія. Тільки після появи у тій кімнаті Каталіни, план самого чоловіка полягав в іншому, шантажем змусити дівчину, яка доводила його до сказу замінити наречену.

  Тепер вони змушені грати заручених навіть перед власними родинами — а сьогоднішня сімейна вечеря стає для Каталіни черговим випробуванням.

  Уривок:

 — Куди зібралася? — Промовляє суворо. Обертаюся послати його під три чорти, але в той момент мій світ перевертається, бо цей придурок закинув мене на плече.

 — Відпусти мене! Відпусти негайно! — Вириваюся, але на це вже отримую смачний ляпанець по дупі. І як би я не хотіла заперечити, але це було приємно. Приємніше було би в ліжку, а не на очах людей. От тільки ми не опинимося в одному ліжку. Я цього не дозволю.

 — Будь хорошою дівчинкою і тихенько посидь, а то ночуватимеш у мене.

 Ставить мене біля машини на ноги, а тоді відкривши дверцята подає руку, аби я сіла в машину. На допомогу не погоджуюся. Сідаю, хоч хочеться заперечити. Та сили вже покидають мене. Я так втомилася за вчора і сьогодні, що не знаю чи взагалі зможу нормально поспати сьогодні.

 Чоловік сідає за кермо, але я не дивлюся на нього. склавши руки під грудьми я дивлюся у вікно.

 — Не хочеш пристібнути ремінь?

 — Ні.

 — Добре. — Ще одне таке “добре” і я звихнуся. Бо цей нахаба нахиляється дуже близько до мене та сам мене пристібає. — Мені теж не подобається ця ідея, але щось казати вже марно. Чи ти думаєш мені не треба працювати?! Нічого не станеться, якщо ти будеш відсутня всього лиш тиждень.

 Його тон змінився на суворий. Тепер я бачу втому на його обличчі і мені стає його трохи шкода. Хоча він сам на це мене підбив. Чого тепер жалітися?!

 — Я ненавиджу, коли мої плани руйнуються. Це ти винен. Не міг обрати собі іншу наречену? — Він заводить авто та повільно рушає.

 — Вже пошкодував про це. Можеш не старатись. — Відрізає холодно. Та мої емоції таки не втримати.

 — Та я й не намагалася. Ще нічого не зробила. Це ти нариваєшся тільки ходиш. — Активно жестикулюю руками, аби показати свої емоції. — Цілуєш мне без дозволу…

 — Мені не потрібен дозвіл на це. Ти моя наречена і я маю право. — Фиркає перебиваючи мене.

 — Фіктивна наречена. Нагадаю.

 — Не далеко до справжньої.

  ЧИТАЙТЕ БЕЗКОШТОВНО ТУТ

Приємного читання!
Гарного вечора та мирної ночі!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Оксана Морус
26.09.2026, 20:04:10

♥️♥️♥️

Таделія Росс
26.09.2026, 20:17:48

Оксана Морус, ♥️♥️♥️

Інші блоги
Скільки потрібно брехні, щоб усі повірили?
Нова глава Не всі мертві мовчать - уже на сайті! Запрошую Вас зануритися в цю історію. Мене заводять у невелику кімнату й силоміць саджають на стілець. В очі одразу б'є різке світло. Мружуся, чекаючи, поки зір трохи звикне.
Коли Геловін наближається
Вітаю, шановні читачі й автори! Запрошую для прочитання нового розділу книги Повернення у Мертвий світ Оскільки загальний тон книги тривожний, то прийшла година ту напругу трохи знизити. Не писала геловінських оповідань,
Другий етап підготовки
Ну що, мої любі, зізнаюся чесно: я ледь не зламала собі мозок, поки намагалася вигадати чотири різні сюжети, які відповідали б усім результатам вашого голосування. Але, здається, впоралася! І повірте, це було ще те випробування,
А що спонукало вас почати писати? ❤️
Мені стало цікаво, з чого починається шлях автора. Що змушує нас одного дня сісти й нарешті записати історію, яка, можливо, роками жила в нашій голові?Я завжди любила фантазувати. Вигадувати різні історії, уявляти персонажів,
Здається, красуня поруч, донька мого ворога...
Вітаю! Шукайте оновлення на сторінках книги "В обійми ворога". ✨✨✨ — Ти нестерпний! — обурюється, нервово перебираючи ремінець сумочки. — Забудь, що тобі сказала. Я не така! І взагалі, я не збираюся тебе
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше