— Що тобі потрібно від нас?! — не приховуючи люті, чітко видавила я, відчуваючи, як унизу живота раптом прокотився дивний, різкий спазм болю.

— Я просто хотіла попрощатися. Я завтра надовго їду звідси... може, взагалі назавжди, — ледь чутно говорила вона, дивлячись в одну точку на скатертині.

— Ти... ти досі кохаєш його? — тримаючись однією рукою за напружений живіт, стиснувши зуби, запитала я.