— Порушення протоколу шлюб не анулює.

— А що воно робить? — насторожилася я.

— Лише відправляє винну сторону на очищення в соляні підземелля.

— Я не боюся печер, — буркнула я.

— А того, що водиться в тих печерах?

Він наче і залякати мене не збирався, але завісу я поправила. Ну так, про всяк випадок. Сенешаль задоволено кивнув:

— Запевняю, там куди вологіше, ніж під цієї тканиною, — додав він й знову схилився над паперами. — І зовсім немає дзеркал. Лорд Валладес надто ретельно обирав кандидатуру, аби дозволити вашим витівкам зіпсувати десятирічний розрахунок.

У мене всередині все неприємно стиснулося. Десятирічний розрахунок?

— Тобто як це — обирав? — я напружилася, намагаючись вловити бодай натяк на правду крізь його манірний чиновницький тон.

Сенешаль промовчав, виводячи черговий витіюватий вензель. Схоже, він і не збирався вгамовувати мою цікавість.

— Сенешалю, я з вами розмовляю. Мене що, на некромантському аукціоні виторгували?

— Жодних аукціонів, міледі, — сухо кинув він, перегортаючи сторінку. — Чиста статистика та родовід.

— То ваш великий і жахливий Лорд просто колекціонує доньок ботанічних магів задля розваги?

— Якби його світлість колекціонував жінок задля розваги, міледі, боюся, ваш родовід зацікавив би його значно менше.

О! То це натяк, що його дивовижний Лорд мною й не зацікавився б? Пфррр! Не надто й хотілося! Якось обійдуся. Але якщо ми вже одружені…

— Скажіть чесно, сенешалю, скільки до мене в нього було таких «щасливиць»? Тільки без казок. Вони вже всі служать добривом для його клумб?

Особистий кошмар ректора, або А кому зараз легко?

А сьогодні ми проводимо цікаве опитування в моєму телеграм-каналі. Чим Персі врешті-решт доведе свого чоловіка-ректора?)) Приєднуйтесь!