Скільки разів ми намагалися втиснути себе в чужі очікування? Вимальовували ідеальні стрілки, від напруги яких німіли пальці, терпіли біль від підборів і пакували себе в незручний одяг лише для того, щоб відповідати чиїйсь ілюзії?

Моя нова психологічна новела «Тиха розкіш бути собою» — це історія про той самий момент, коли ти раптом розумієш: твоя справжня цінність не вимірюється готовністю приносити власний комфорт у жертву.

Головній героїні сорок чотири. Вона відбулася в житті, має затишну квартиру, де пахне запеченим гарбузом і свіжою кавою, улюблену автівку та спокійну впевненість у завтрашньому дні. Але під тиском невгамовної подруги погоджується на експеримент — реєстрацію на сайті знайомств.

Що буває, коли віртуальна симпатія розбивається об реальність? Як реагувати, коли чоловік декларує «сучасну рівність» під час оплати рахунку, але при цьому щиро обурюється, що на побачення прийшла не безкоштовна глянцева картинка при повному параді, а жива жінка в зручному светрі?

Це дуже чесний та іронічний текст про любов до себе. Про кашемір замість синтетики, про короткий манікюр замість агресивного нарощення і про те, що справжня краса жінки — це спокій в очах та свобода обирати себе. 

Запрошую вас до прочитання! Сподіваюся, ця історія відгукнеться кожній жінці, яка знає ціну своєму спокою.