Знайшла в собі сили повернутися на платформу.

Зараз майже кожного дня читаю «Моя пантера з іншого світу» Юлії Марченко, «За мурами нескінченного дому» Уляни та «Щоденник служниці» Вень Чжулун. Мені дуже подобається творчість цих авторів, деякі з їхніх творів я читала і раніше. Подеколи соромно за те, що не лишаю відгук після кожного прочитаного розділу, треба обов'язково виправлятися. Але морально не знаходжу в собі сили постійно давати фідбек. 

Вчора взяла на читання «Хиже серце» Дієз Алго в рамках безстрокового марафону. Давно хотіла прочитати щось із її «більших» творів. І не тільки прочитати, але й обов'язково лишити рецензію. Дуже вона мені подобається своїм ставленням до творчості, тим, як вона коментує творчість інших авторів. 

Книга «Купуючи правду, продаю брехню» отримала продовження. Тепер існує цикл творів «Кохати, не зважаючи на біль». Чому так сталось? Насправді це логічна послідовність, оскільки фінал лишився відкритим. Але, не буду брехати, на продовження мене також наштовхнув відгук одного з авторів, який вважає, що багато моментів лишились не розкритими. У продовженні я постараюсь додати все, чого не вистачило в першій книзі.

Окрім того, деякі мої близькі переживають зараз складні етапи свого життя, часто звертаються до мене за порадами та думкою. У новій книзі буде інший погляд на стосунки, відмінна від тої, про яку я писала до цього. «Диявол всередині» – продовження, але зовсім інша по атмосфері, сенсам та емоціям книга. 

Фентезі «Гармонія» через місяць отримало новий розділ. Сподіваюсь, досить динамічний. Намагалась додати більше самої магії та двобоїв, розкрити сили одного з центральних персонажів – Капітана Ілі. Взагалі серед усіх, вона займає особливе місце в моєму серці, хоч і не є головною героїнею, але ніби є рушійною силою сюжету. А ще я вирішила, що тепер розділи будуть менше, із меншою кількістю подій, щоб і автору було легше писати, і читачам зручніше читати.