Закоханість у кращого друга старшого брата, що закінчилася весіллям-не завжди шлях до щастя...

- Як ти міг зраджувати мені, Славо? Я ж все для тебе робила…
- А чого ти чекала, Женю? Я що тобі в коханні колись присягався чи що? Коли ми зійшлися, я тільки-но розлучився... Сам не свій був.
- Тоді навіщо, Славо?
- Я одружився з тобою, щоб помститися їй, зрозуміло? І щоби спробувати її забути!
- Ти міг мені сказати.
- Міг. І збирався. Та шкода тебе було. Ти ж тягалася за мною все життя, як собака. Стелилася ганчіркою біля ніг. Та й твій брат… Я відчував перед ним відповідальність.