Вітаю, любі букнетівці!❤️

Оновлення від Оксани уже у ваших книжечках:

Чорт! Мене тягне до нього. Ось так просто. Не знаю, чи це вже почуття, чи звичайна жіноча слабкість після тієї ночі з ним у будинку мільярдера, але... Максим засів у мені. У думках, у тілі, у якихось безглуздих дрібницях, які нагадують про нього посеред звичайного дня. Навіть троянди, кляті, досі стоять у кухні у відрі, хоча я вже стільки разів подумки викидала їх на смітник. А вони ще й голови попіднімали, як на зло...

Проводжу пальцем по чорному екрану й раптом ловлю себе на ще одній думці: мені хочеться знати, що він зараз робить. Чи згадує мене? Чи думає про Маню? Біс... від цих запитань у грудях стає тісно, бо відповідей я не маю.

Хай йому грець, я не просто згадую Макса, я чекаю на нього. Хай навіть сама собі в цьому не зізнаюся.

Здається, саме його відсутність мене злить більше, ніж його присутність у моєму житті — бо разом із ним зникла й та дивна, нахабна частина мене, яка поруч із ним ніби прокидалася, і бажала більшого...

Я більше не можу так. Можливо дійсно не варто чекати? А просто взяти і...

От... чорт. Я щойно його набрала? 

Розділ тут

Обіймаю вас!

Мирного неба, українці!❤️