Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті! 

За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels

Він мимоволі торкнувся її волосся, відвівши пасмо, що падало на око, вбік. Вівіка затамувала подих. Серце зрадливо прискорилось. Тайлер не прибирав руки, лишивши її десь біля шиї Вів. Він незмигно дивився на неї, пестячи поглядом її повіки, губи, щоки, кінчик носа. Той погляд з-під вій змушував її почуватись вразливою, маленькою, закоханою і абсолютно розгубленою. Дурне почуття, чуже для Вівіки, та вона геть губилась у ньому.

– Не треба. Не роби цього, будь ласка, – тихо мовила вона і пішла до своєї кімнати.

Вівіка на мить застигла, а тоді видихнула:
– Я повертаюсь до Нью-Йорка.
Тай відчув, як у грудях стисло і підняв на неї очі.
– Чому?
– Я тут затрималась, – уникаючи його погляду, відповіла Вів. – Резонанс довкола мене стих, компанія тепер моя, лишатися у цьому домі вже немає потреби.
– Звісно, якщо так буде краще… – глухо озвався Тайлер.
Вів повернула до нього голову.
– Що ти насправді про це думаєш?
– Тобто?
– Я бачу як ти постійно зависаєш, добираючи слова. Я ціную це, але…
– Я не хочу, щоб ти їхала, – перебив її він. 

Тайлер узяв келих із таці офіціанта, коротко перекинувся кількома словами з ним, а потім повернувся у її бік.
– Вів?
– Таю? – водночас із ним, мовила дівчина і залпом осушила келих.
Трясця, треба підв’язувати з випивкою, якщо вона не хоче за кілька годин горлати зі столу із закусками черговий хіт Rolling Stones.
– Поки все йде досить добре, як гадаєш? 
– Так, – хрипко озвалась Вів, уникаючи його погляду.
– Тобі подобається?
– Я в захваті.
Вівіка відчувала, як поруч ставало важче дихати. Слова одразу губилися. Тоді вона подумала, що це вже абсурд. Вони могли годинами сперечатися про що завгодно, сваритися так, що стіни здригалися, але зараз не могли придумати навіть простого приводу для розмови. Вів сподівалась, що Тай нічого не скаже. Вона не витримає цього більше.
– Міс Аллен! – озвався хтось.
Вівіка видихнула полегшено, розвертаючись до гості. Хвала Богу.

Ну, і за традицією: образ Вів окремо)

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘

Анотація до книги "Talis est Obsessio"

Talis est Obsessio (Така вже Одержимість)
Ніхто не застрахований від кохання. Ні демони, ні янголи, ні смертні. Хай якими прихильниками "нижчого" клеймують перших, якими прагненнями до "високого" виховують других, чи якими грішними вважають третіх. Ніхто не застрахований від пристрасті чи бажання. Та все ж, у вирі почуттів та пошуку сенсів варто визначити: це все ж любов, чи одержимість?

☝️

Клікніть на троп-картку, щоб побачити тизер до книги!

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨
(піктограми клікабельні)

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️