Вітаю, любі читачі!

Виходжу до Вас із головною новиною: у моїх чернетках і рукописах книга вже повністю завершена, крапку у фіналі поставлено! Частину тексту я вже почала переносити у Word, а звідти ще належить викласти все сюди, на Букнет. Але, знаючи мою пристрасть до редагування та перфекціонізму, оті 13 розділів, що залишилися, цілком імовірно перетворяться на всі 15. Тож на сайті ми якраз плюс-мінус на екваторі історії, і попереду на Вас чекає найцікавіше.

А все тому, що я заклала туди чимало знайомих сюжетних ходів і тропів, які нестерпно захотілося вивернути навиворіт. Десь трохи, а десь — геть безжально. Загалом, самі все побачите й оціните. Хоча часом я навіть гублюся в здогадах, хто читатиме цю історію, адже жанри та тропи тут змінюються з шаленою швидкістю. За своєю динамікою це радше режисерська версія серіалу, знята в стані марення при температурі сорок. Тут дивним чином співіснують цілковитий хаос і залізна структура, лінійність і несподівані віражі, буденні життєві питання, роздуми про високе та відверто низинне. Я писала все, що спадало на думку, не намагаючись загнати себе в штучні рамки.

Знаєте, іноді я навіть ловлю себе на думці: яке щастя, що я ще не масовий автор, а пишу для обраного кола інтелектуалів! Якби це був мейнстрим, безліч моментів довелося б нещадно цензурувати й переписувати (і не лише в цій книзі). Сенси та формулювання я майже не фільтрувала: усе, що крутилося в голові в мить написання, опинилося прямо в тексті.

Саме тому мені шалено цікавий Ваш відгук щодо гумору й особливо чорного гумору. Здається, мене там добряче занесло. Наскільки це взагалі комфортно читати? Чи це смішно, чи, може, вже на межі того, що важко витримати? Під час написання деяких сцен я щиро сміялася вголос, хоча під час повторного редагування ефект першого враження, звісно, трохи згладжується. Поділіться своїми враженнями — мені це дійсно важливо.

Ну й окремий біль — лінія стосунків Анни та Костянтина. Тут стався цілковитий «провал» первісного задуму. Класичний троп «від ненависті до любові», який я планувала від початку, там узагалі не прижився, від слова «зовсім». Персонажі збунтувалися, і вийшло те, що вийшло. Звісно, викрутитися вдалося цікаво, але я досі навіть не підібрала точного визначення тому, що між ними коїться.

Тож читайте, дивуйтеся та діліться думками. Щиро дякую Вам за те, що читаєте та проживаєте це дивовижне божевілля разом зі мною!

P.S. До речі, Ви помітили? Книга змінила обкладинку! Оцініть оновлений вигляд та обов'язково напишіть у коментарях, як Вам новий візуал і наскільки він пасує атмосфері цієї божевільної історії.

книга тут