Додано
20.09.26 20:16:30
А ви теж іноді ненавидите власну книгу?
Хочу почути думку моїх колег-авторів. Мабуть, я зіткнулася з письменницьким вигоранням, бо щось останнім часом починаю ненавидіти свою книгу. Не персонажів. Не сюжет. Не окрему сцену. А всю бляха книгу(((
Найдивніше те, що ще вчора задум здавався геніальним і герої такими харизматичними. А сьогодні дивлюсь на це все і дкмаю: "Шо за фігню я пишу?"
Але я знаю, що завтра я відкрию свій ноут і напишу новий розділ, придумаю влучні репліки, відшліфую деталі. І все буде ок. Просто лякає, що інколи приходить такий настрій "неписуна", коли раптом помічаєш лише недоліки в тексті.
Чи буває у вас подібне? І як ви з цим боретесь (співіснуєте)?
Ані Мортем
105
відслідковують
Інші блоги
…і, можливо, шукаєте, що б почитати, я пропоную вам познайомитися з іншими моїми книгами, а також зібрала до купи список книг, чоловіки з яких вже з’являлися у «Порталі у Гріх». Вже бачила, що багато хто пішов перевіряти
І що тепер буде? Як думаєте, як відреагує Рейн на появу гримвара (це демонічний кіт, якщо хто не знає)? Кассія сердито склала руки на грудях, насупила брови й відвернулася до вікна. Вона важко дихала, борючись зі своїм
Повертаюся до особняка Георганова якраз до вечері. Єгор, як не дивно, теж сидить за загальним столом. Хоча мати якось згадувала, що раніше він завжди уникав сімейних посиденьок. Усього два дні помічник секретарки — і вже
Сьогодні - 20.09! Знижка на першу книгу циклу: "Розовські та інші. Кохання до болю" - Я ТОБІ ВИНЕН Анотація: "Я не сказала "ні" коли він мені запропонував. Так що формально звинувачувати в тому, що сталося, крім
Привіт, мої любі! ❤️ Просто не можу не поділитися з вами думками про цю парочку. Бо писати їх — це як ходити біля розлитої каністри з бензином , тримаючи в руках запалений сірник (або цигарку). Як
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВ мене часто такі періоди. Відкладаю і роблю щось інше ( або нічого не роблю) Через якийсь час, який відчуваю достатнім для дистанції - дивлюсь знову. Проходить.
Дієз Алго, Дякую)) спробую не відкривать ноут і думать більше про реальне життя)))
Кожен справжній письменник повинен любити свої книги! Ненависть до свого творіння породжує негативні вібрації, які живлять текст і темну сторону автора. Результат - автор нехотя заряджає свій твір злом, яке шириться між читачів, і світ порабощається тьмою.
Це працює приблизно так. Кожен автор має цілувати свій монітор і радіти від того, що твір його неповторний і найкращий. Бо коли ви дивитеся в екран і думаєте «Господи, яку ж фіхню я пишу», у ваш текст просочується чиста, концентрована темна матерія. Ця ваша люта ненависть не зникає в нікуди. Вона всмоктується в літери. Причому літери «О» та «Ю» вбирають її найбільше, бо вони круглі й працюють як чорні діри. Потім бідний читач відкриває першу сторінку - і лусь! Його накриває вашим неписуном, вашою негативною енергією. Він кидає роботу, перестає митися перед сном, перестає годувати кота, не звертає уваги на протилежню стать,дивиться в куток і теж думає: «Яку ж фігню я роблю зі своїм життям…». Вірус шириться, мільярди людей впадають у депресію, цивілізація руйнується, і світ нарешті поглинає омріяна темрява. Занавєс! І все це через те, що вам вчора зранку не сподобався третій розділ! Ай-ай-ай.
Дикий Степ, Ну всьо... тепер світу кінець
Щоб цілу книгу такого не було. Можливо дійсно вигорання. Я недавно просто сварила свою ж героїню, бо вона мене розізлила зі своїми чоловіками ахаха, але вже в мене це пройшло. Думаю вам варто книгу відкласти на деякий час ❤️
Ulyana Summers, ахахах, розумію))) мене теж іноді персонажі трохи злять. Особливо, коли починають жити своїм життям
Просто залишаю на декілька днів і чекаю поки цей стан мине
Ані Мортем, ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати