Додано
20.09.26 09:49:36
Мій недільний настрій
Неділя для мене — це день тиші.
Я сідаю у своє улюблене крісло біля вікна, запалюю свічку, беру чашку міцної кави й відкриваю книгу. На фоні тихо грає музика, а за вікном місто нарешті здається трохи спокійнішим.
У такі вечори я люблю залишатися наодинці зі своїми думками.
Іноді думаю про минуле.
Іноді — про людей, які залишили в ньому свій слід.
А іноді просто гортаю сторінки й насолоджуюся тишею.
Мабуть, саме в такі моменти я найбільше відчуваю себе собою.
Александр Еверлі
37
відслідковують
Інші блоги
Так, як тільки Анджеліна пішла на побачення із Тарасом, за деякий час подзвонив Антон, і попросив її про допомогу із відновленням документів, а можливо це було лише приводом, перервати побачення і змістити увагу на себе,
Дорогі мої читачі! Часто автори діляться залаштунками: мовляв, сідаєш писати за чітким планом, герої слухняно крокують за сюжетом, а ти спокійно керуєш історією. Але знаєте, як це буває у мене? ;) Часто лорди, лікарі,
Безмежно дякую кожному, хто пройшов цей шлях поруч. Ваша підтримка — моє головне натхнення). Відпускати історію завжди непросто. Коли щодня живеш думками своїх персонажів, проходиш із ними крізь сумніви, небезпеки, неідеальні
Вчора я показувала в блогах, як Любасик сумував в метро з пакунком преміального котячого корму. Але того ж самого ранку з Катрусею теж відбулася дивина: Ранок цієї суботи видався для місцевих рибалок надто дивним.
Сьогодні була опублікована остання глава другої книги — разом з епілогом і післямовою. Дякую всім, хто був поруч із Мей від самого початку й пройшов із нею цей шлях до кінця. Для мене це справді дуже цінно. А тепер
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати