Той, хто тягне всі нитки, залишається в тіні

74 і 75 розділи вже на Букнет.
Віктор говорив багато. Пояснював, розкладав усе по поличках, намагався виглядати тим, хто тримає гру в руках.
Але чим довше він говорив, тим ясніше ставало одне:
справжній ляльковод навіть не вважає за потрібне показувати обличчя.
Він просто спостерігає.
З тіні.
Мовчки.
І саме ця мовчанка зараз лякає найбільше.
Читайте продовження:
Місто контрастів: жива нагорода

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ава Роуз
17.09.2026, 21:45:13

❤️❤️❤️

avatar
Крісті Ко
17.09.2026, 19:56:10

❤️❤️❤️

Крісті Ко, Дякую за підтримку ❤️

avatar
Тіна Волф
17.09.2026, 19:53:50

❤️❤️❤️

Тіна Волф, Дякую за підтримку ❤️

avatar
Талія Верес
17.09.2026, 20:05:21

оооо, дуже інтригує!❤️

avatar
Яна Джонс
17.09.2026, 19:36:10

✨

Яна Джонс, Дякую за підтримку ❤️

avatar
Вілена Озерська
17.09.2026, 19:42:56

❤️

Вілена Озерська, Дякую за підтримку ❤️

Інші блоги
Вогняні Саламандри: Битва біля Цитаделі
Привіт, друзі! Новий напружений розділ книги вже чекає на вас! «Якщо не почнемо зараз, можемо не встигнути». ✨♥️✨ Битва біля Цитаделі на планеті Калья сягає критичної межі. Шараніс робить усе можливе,
Скільки потрібно брехні, щоб усі повірили?
Нова глава Не всі мертві мовчать - уже на сайті! Запрошую Вас зануритися в цю історію. Мене заводять у невелику кімнату й силоміць саджають на стілець. В очі одразу б'є різке світло. Мружуся, чекаючи, поки зір трохи звикне.
Коли Геловін наближається
Вітаю, шановні читачі й автори! Запрошую для прочитання нового розділу книги Повернення у Мертвий світ Оскільки загальний тон книги тривожний, то прийшла година ту напругу трохи знизити. Не писала геловінських оповідань,
Другий етап підготовки
Ну що, мої любі, зізнаюся чесно: я ледь не зламала собі мозок, поки намагалася вигадати чотири різні сюжети, які відповідали б усім результатам вашого голосування. Але, здається, впоралася! І повірте, це було ще те випробування,
А що спонукало вас почати писати? ❤️
Мені стало цікаво, з чого починається шлях автора. Що змушує нас одного дня сісти й нарешті записати історію, яка, можливо, роками жила в нашій голові?Я завжди любила фантазувати. Вигадувати різні історії, уявляти персонажів,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше