Вона пішла?
Спадкоємиця ЩОДНЯ оновлюється. Сьогодні на часі 51 розділ:
Міра вже звикла, що у власній голові вона більше не сама.
Зуравія бурчить, радить, а тепер взагалі командує. Втручається тоді, коли її не просять, і страшенно дратує свою дев'ятнадцятирічну правнучку.
Але що станеться, якщо одного ранку цей голос просто... зникне?
«Зурко?..»
Жодного звуку. Повна порожнеча.
Усередині мого тіла не було нікого.
«Зуравіє Станіславівно!»
Знову нічого.
Невже вона пішла назавжди?..
А потім Міра помічає одну крихітну деталь, суху стеблинку гірської трави біля ліжка. І розуміє: поки вона спала, хтось користувався її тілом.
Але навіщо?
Куди знадобилося піти дев'яностооднорічній Зуравії?
— Де ти була?!
«У Потоцького».
— Що-о-о?!
А ви б пробачили таке своїй половинці душі?
Це моя перша передплата. Підтримайте автора ❤️
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️❤️
Вікі Дрейк, ❤️❤️❤️
Добре, що я побачила ваш пост після прочитання розділу. Ця історія точно непередбачувана і кожен її розділ дарує спершу порцію вражень, а вкінці щоразу спливає нова інтрига. І тут не виняток. Ну як? Я лише налаштувалася, в тут знову на найцікавішому місці. І знову я до завтра надумаю, в виявиться усе ще більш цікаво.
Дякую вам за цю книгу. Вона не перша, куплена на букеті, але поки що особлива✨
Liuba, Мені приємно, що ви читаєте разом зі мною)
Справді, мені довелося двічі відхилитися від попереднього плану, і я не шкодую, бо твір став живий, а герої не позбавлені помилок. Дякую вам за відгук
Ого, що??? цікаво ж. Сподіватися, що тіло там само кудись не забрело ))
Анейра Вейн, В одному тілі з деяких пір живе не одна душа)
І справді "Щооо?". Цікаво ❤️
Христина Вілем, дякую за підтримку❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати