І хоча фермерів просили приїжджати через кілька днів один від одного, люди прагнули спілкування й прибували практично одночасно, сприймаючи ці сезонні поїздки як свято. Тож поселення ожило на повну. А їдальня взагалі перетворилася на справжній дискусійний клуб. Увечері там навіть вільного місця було не знайти.

— Я вам кажу, місцева глина утримує вологу краще за будь-яку земну! — голосно доводив бородатий чоловік у засмальцьованому комбінезоні, постукуючи по столу коротким пальцем. — Її можна додавати до ґрунту для посадки, і вона працює як природний накопичувач вологи. Але якщо вчасно не розпушити землю перед дощами — кірка стає така, що лопатою не проб’єш!

— Та хай їй грець, тій глині! Ти скажи, чим ти своїх чорних гусениць вивів? — перебивала його жінка з обвітреним обличчям. — У мене на східному схилі вони за одну ніч пів гектара «картоплі» зжерли!

— Настоянкою на місцевій папороті Кійо! Увечері обприскав, а вранці вони всі лапками догори лежать. Виявляється, у стеблах є якась речовина, яку ця гидота органічно не перетравлює! Природний механізм еволюції! Я помітив, що гусениці ту папороть оминають, от і спробував. Працює!

Читати далі: Другий шанс. Чуже тіло