Невеличка пауза

Хочу ненадовго пригальмувати.

Останні дні виявилися для мене дуже важкими. Помер мій Віскі — мій чорний маленький хаос, який був поруч зі мною багато років. А майже одночасно з цим я ще й зламала ногу, тому зараз фізично й морально трохи випала зі звичного темпу.

Усе, що вже стоїть у графіку публікацій, буде виходити за планом. Заплановані розділи нікуди не зникають. Але запускати щось нове, братися за великі оновлення чи активно починати нові історії я поки не готова. Треба трохи часу, щоб прийти до тями.

Марафон також продовжується за планом. Я свою частину зобов’язань обов’язково виконаю, просто, скоріш за все, зроблю це ближче до останніх днів терміну.

Для тих, кому буде цікаво, я, можливо, трохи пізніше окремо розповім про Віскі. Покажу його фото, розкажу, яким він був, і, може, навіть напишу невелику історію — для нього і про нього. Зараз я ще не зовсім готова це робити, але дуже не хочу, щоб усе, що було з ним пов’язано, лишилося тільки в моїй пам’яті.

Тож я не зникаю. Просто на якийсь час переходжу в більш тихий режим.

Дякую всім, хто читає, чекає нові розділи й лишається поруч. ❣️

11 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дана Новак
18.09.2026, 11:29:40

Лише зараз побачила цей блог... Сумно і боляче втрачати тих, кого любиш. Єдине, що інколи може бути якоюсь втіхою – що вони були з нами і ми давали їм те, що було у наших силах... Щодо фото – це насправді дуже цікаво і варто зробити у час, коли будете до цього готові. ❤️❤️❤️

Елана Чунту
18.09.2026, 19:55:50

Дана Новак, Дякую

avatar
Ромул Шерідан
16.09.2026, 22:51:30

О, це жахливо. Тримайтеся✨

Елана Чунту
16.09.2026, 22:52:17

Ромул Шерідан, Дякую

avatar
Пацюк Червоній
16.09.2026, 22:48:15

мої співчуття.Може й я колись напишу про моїх котів,які жили в мене до війни.А потім під ас війни котик залишився з моєю матір'ю.Нема вже ані матері,ані того котика.вони ооє довго прожили

Елана Чунту
16.09.2026, 22:52:11

Пацюк Червоній, хочеться щоб більше людей знали мого Віскі)

avatar
Марко Левчук
16.09.2026, 19:18:13

Тримайтеся. Це важко

Елана Чунту
16.09.2026, 19:38:08

Марко Левчук, Дякую

avatar
Вень Чжулун
16.09.2026, 18:37:36

Обіймаю і співчуваю! звісно ж, якщо будуть сили поділитися фото і спогадами, буде цікаво прочитати і розділити ці моменти з вами...

Елана Чунту
16.09.2026, 18:53:09

Вень Чжулун, Дякую

avatar
Julia Shperova
16.09.2026, 03:18:56

Тримайтеся! Ми з вами.

Елана Чунту
16.09.2026, 04:59:17

Julia Shperova, Дякую

avatar
Ханна Грей
15.09.2026, 23:59:56

Виздоровлюйте!

Елана Чунту
16.09.2026, 00:04:15

Ханна Грей, Дякую

avatar
Лєна Міле
15.09.2026, 23:15:40

Тримайтеся. Все минає.

Елана Чунту
15.09.2026, 23:41:12

Лєна Міле, Дякую

avatar
Аліс Веро
15.09.2026, 23:11:18

Напишіть блог з фотографіями. А вже пізніше, коли біль трохи поступиться, то зберетесь з думками і присвятите йому книжку
Обіймаю.

Показати 2 відповіді
Аліс Веро
15.09.2026, 23:14:06

Елана Чунту, ❤️❤️❤️

Співчуваю і тримайтеся.

Елана Чунту
15.09.2026, 22:49:40

Ксенія Терещенко, Дякую

Співчуваю і обіймаю вас.

Елана Чунту
15.09.2026, 22:49:35

Аліна Чуйко (Hunter), Дякую

Інші блоги
Артур не додумав?
— Артуре, є розмова, — відкликаю друга. — Якщо ти щодо Вікторії… — починає Георганов, відходячи разом зі мною вбік, і замовкає. — Що з нею? Не тягни! — одразу напружуюся я.. — З нею все гаразд. Вона повернулася
Твої книги нікому не потрібні?
А що робити, коли ті, кого ми вважаємо найближчими, кажуть: “Твої книги нікому не потрібні”? Підтримка від оточення — це те, чого так часто бракує письменникам. Не кожному пощастило мати друзів чи родину, які розділяють
Візуал 29 глава "Метелики в раю"
Це була сучасна, простора і затишна квартира у стилі мінімалізму: панорамні вікна з важкими сірими шторовими портьєрами, простора зона вітальні з м'яким диваном кольору мокко, лаконічні меблі з темного дерева, приглушене
⚜️ Нові глави ✨ Між двома подихами
✨Доброї ночі, шановні письменники й письменниці, читачі й читачки✨ ⚜️ Блог трохи навздогін опублікованим ще вчора главам. Але… най буде) ⚜️ Не буду сьогодні писати, що вже чи не останні штрихи цієї історії,
Маман?
І Олена і Рая в Котик для Вищого це свого роду архетипи материнських фігур. Ось тільки якщо Рая по факту це мати про яку можна мріяти, бо вона підтримує рішення дитини, навіть якщо мама не вважає їх правильними. — Невже
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше