— Я сподівався, що ви хоча б трохи зацікавлені в мені, — сказав Дем’ян.

— А якщо так?

Його усмішка стала ледь помітнішою.

— Тоді я маю намір цим скористатися.

— Звучить майже як погроза.

— Лише якщо ви боїтеся чоловіків, які знають, чого хочуть.

Я мала б закотити очі й нагадати Корсаку, що його самовпевненість колись зіграє з ним поганий жарт. Але замість цього продовжувала дивитися на нього, намагаючись зрозуміти, де закінчується гра й починається щось справжнє.

Він дратував мене своєю звичкою вести розмову так, ніби завжди на крок попереду. Провокував, змушував відповідати на незручні запитання й не приховував, що я його зацікавила.

А я вперто не збиралася полегшувати йому завдання.

— Ви нестерпні, Корсаку.

— Повірте, я чув цю фразу, вже неодноразово.

— І це вас не зупиняє?

— Зазвичай люди, які справді хочуть, щоб я зупинився, не усміхаються так, як ви зараз.

Я миттю зробила серйозне обличчя.

Він засміявся. І на мить я побачила зовсім іншого Дем’яна — не лише владного чоловіка, який звик контролювати ситуацію, а й того, з ким несподівано легко сперечатися, сміятися й забувати про власну настороженість.

Саме це мені й не подобалося.

Бо я прийшла на цю вечерю не заради його усмішки. Мені потрібні були відповіді, а не чоловік, чия присутність змушувала мене забувати про всі заздалегідь підготовлені запитання.

Та наприкінці вечора він знову змусив мене замислитися.

— Ярославо, наступного разу я хотів би запросити вас не просто на вечерю.

— А на що ж?

— На побачення.

— А хіба сьогодні було не воно?

— Сьогодні я хотів з’ясувати, чи варто мені запрошувати вас знову.

— І який висновок ви зробили?

Дем’ян усміхнувся.

— Що однієї вечері мені буде замало.

І ось що мене лякає найбільше: я не впевнена, що хочу відмовити йому...

«Закохати, щоб знищити»

https://booknet.ua/book/zakohati-shchob-znishchiti-b460740

Вона наближається до нього заради правди. Він не приховує, що хоче більшого. Але що станеться, коли Ярослава перестане розуміти, де закінчується її гра й починається справжній потяг до Дем’яна Корсака?

Скажіть, дівчата, ви б теж сперечалися з таким чоловіком до останнього — чи давно здалися б?