Мої котики звісно здебільшого хі-хі, ха-ха, але не тільки.

Ось наприклад проблеми Любомира через його "моторошну(вампірську) харизму"

Далі буде декілька спойлерних уривків, тож почитати про нещасного "Боса" ООНН, якого через роки наздогнала руда біда, можна тут:

Любомир повернувся до свого кабінету, зняв заляпану кров'ю футболку й кинув її в смітник. Рана до того моменту вже затягнулася. Він попросив нову секретарку принести йому інший одяг. Любомир намагався наймати на цю посаду і жінок старшого віку, але з часом результат завжди був один — закоханість і спроби зваблення.

Прибрали слину, дівчатка, в тому що жіноча частина офісу ледь пережила той день винна лише і виключно Катерина ;)

Любомир і Сергій сиділи в пабі вже близько години. Те, що Любомир змінив офісний стиль на кежуал — футболку та джинси — зробило все тільки гіршим. За цей час він устиг відмовитися від трьох коктейлів, які для нього замовили випадкові жінки. Він почувався так, ніби його роздягають поглядами. Це дратувало.

— Сергію, підіграй, благаю! — попросив Любомир, дивлячись другові в очі.

Сергій пирснув сміхом, але стримався, закотив очі й поклав свої кремезні руки на стіл. Вони розігрували це не вперше. «Одним ящиком пива ти не відкупишся! — промайнуло в голові Сергія. — Та й біс із ним: коли цей тип поруч, у мене все одно нуль шансів когось підчепити».

Любомир ніжно взяв друга за руку, стиснув її і теплим поглядом подивився йому в очі...

 Приблизно так був одягнутий Любомир в ту суботу...

— Ну, принаймні твій друг сьогодні абсолютно щасливий, — Кет заговорила першою. — І, можливо, Кріс теж. Є шанс, що хоча б вона перестане бубніти про «крижану королеву».

— Тобі це не личить, — хмикнув Любомир.

— Отож-бо й воно! — Кет потягнулася й розвернулася до нього.Її руки злетіли до його обличчя. Вона торкнулася його щік, силоміць повернула до себе й наблизилася впритул, глянула йому прямо в очі:

— Якби я зробила це з тобою… не думаю, що шкодувала б, Любасику! — вихопилося в неї.

— Кет, ти, схоже, вгашена, — сухо відповів він і спробував прибрати її руки від свого обличчя.

Вона не відпускала його і вела далі:

— Нє-а! Я щаслива! — нарешті вона забрала руки. — Сподіваюся, Сергій, на відміну від тебе, не ніяковіє при слові «секс»! — вона відкинулася на сидіння. — І що з тобою, бляха, не так? Ти ж наполовину вампір — мав би бути хоч трі-і-ішечки збоченішим!

Катерину тут трохи прорвало, бо все ж алкоголь... не робіть, як вона!

Але жінка зробила, те що й інші до неї, почала дивитися на нього навіть не як "придурка", а як на ласий шмат м'яса.

А тепер питання, якби на місці Любомира була б будь-яка з жінок, чи було б це кумендним? І, щось мені підказує, що зіграти лезбійську пару з подружкою, призвелоб лише до загострення ситуації.

Чи я помиляюся?