✨ Сьогодні, 14 вересня, стартує великий осінній флешмоб!

 

Доброго осіннього ранку, мої любі читачі ❤️

 

Осінь приходить тихо…

 

Золотим листям лягає на бруківку, дощем стукає у шибки, огортає міста туманом і ніби сама запрошує нас трохи сповільнитися.

 

Саме в таку пору особливо хочеться тепла.

 

Теплої чашки кави.

Улюбленої книги.

Мелодії, яка торкається душі.

І, звичайно, історії про кохання… ❤️

 

І саме сьогодні, 14 вересня, розпочинається великий флешмоб «Осіння пристрасть», організаторкою якого є Віккі Грант. 

 

---

 

 ТРОХИ ПРО «ОСІННЮ ПРИСТРАСТЬ»

 

 

Для Віккі Грант це вже другий великий флешмоб.

 

Першим був чудовий флешмоб «Золоті фантазії», до якого я також мала честь долучитися.

 

А тепер Віккі знову об’єднує авторів навколо особливої теми — кохання, яке не боїться осінньої прохолоди. ❤️

 

«Осіння пристрасть» — це не просто про осінній антураж.

 

 

 

Це про почуття, які можуть народитися несподівано.

 

Про любов, яка зігріває тоді, коли навколо холодно.

 

Про людей, які знаходять одне одного серед життєвих бур.

 

Про надію, ніжність, щирість і ті моменти, коли звичайний осінній день раптом стає особливим. ✨

 

У цьому флешмобі немає обмежень за жанрами — тут можуть зустрітися сучасні любовні історії, фентезі, історичні романи та багато інших сюжетів.

 

Різні автори.

Різні світи.

Різні історії.

 

Але одна спільна атмосфера — осінь і щире кохання. ❤️

 

Флешмоб триватиме з 14 вересня до 19 жовтня, а головним орієнтиром для всіх учасників стане тег:

 

#осіння_пристрасть

 

І я дуже рада бути серед тих, хто відкриває цю осінню книжкову подорож!

 

---

 

☕ «ДЕ КАВА ПАХНЕ ПІСНЯМИ» ☕

 

 

 

Моя нова історія про кохання, каву, музику, книги та Львів

 

Я — Марчук Катерина, авторка на Букнеті.

 

У своїх книгах я люблю поєднувати прозу й поезію, ховати власні вірші між рядками та створювати історії, у яких важливі не лише події, а й атмосфера.

 

І цього разу я хочу запросити вас до особливого Львова…

 

Туди, де вузькі бруковані вулички пахнуть дощем.

 

Де у вікнах кав'ярень мерехтить тепле світло.

 

Де шелест золотого листя може стати музикою.

 

І де одна чашка кави здатна змінити цілу історію. ☕?

 

«Тут кожна чашка кави — як рядок вірша,

а кожна пісня — як дотик душі…»

 

---

 

 ПРО ЩО ЦЯ ІСТОРІЯ?

 

Ксенія — власниця затишної книгарні «Лавандова сторінка».

 

Вона вірить, що кожна книга чекає на свого читача.

 

Так само, як кожне серце чекає на свою пісню.

 

Максим працює баристою у кав'ярні неподалік.

 

Він грає на гітарі й іноді говорить музикою більше, ніж словами.

 

А його усмішка здатна зігріти навіть прохолодний осінній вечір.

 

 

 

Їхня зустріч починається звичайно.

 

 

Кава.

 

 

 

Книга.

 

 

 

 

Гітара.

 

 

 

Один погляд.

 

 

А далі між ними народжується щось більше…

 

Почуття, яке не поспішає.

 

Мелодія, яку хочеться слухати знову.

 

І любов, яка приходить тихо — але залишається в серці надовго. ❤️

 

---

 

? КОЛИ В КНИЗІ ЗВУЧАТЬ НЕ ЛИШЕ СЛОВА…

 

Для мене ця історія особлива ще й тому, що в ній живе поезія та музика.

 

Між прозовими рядками звучатимуть мої авторські вірші — про любов, Львів, осінь і те, що відбувається в людському серці.

 

Серед них:

 

 «Пісня мого серця»

 «Львів»

«Лавандові ночі»

❤️ «Я дихаю любов’ю»

✨ «Формула кохання»

 

А разом із ними в історії житиме й музика — гітарні акорди Максима, пісні та мелодії, які поступово ставатимуть частиною їхньої історії.

 

Бо іноді те, що неможливо сказати словами, можна заспівати. ?

 

 

---

 

 А ТЕПЕР — НЕВЕЛИЧКИЙ УРИВОК…

 

Ксенія стояла за прилавком, коли дзвіночок над дверима тьохнув удруге за той вечір. Запах кориці й свіжозмеленої кави здавався сьогодні особливо теплим — а може, це просто осінь так лагідно стукала у вікна.

 

— Одна кава і… — голос затих на порозі.

 

Вона підняла очі — і впізнала цю усмішку раніше, ніж обличчя. Усмішку людини, яка приносить із собою музику навіть тоді, коли мовчить.

 

— …і одна історія, — тихо додав він, кладучи на прилавок футляр із гітарою.

 

Того вечора кава так і вистигла в чашці. А пісня, що народилася між ними, залишилася назавжди.

 

---

 

 ЧОМУ САМЕ ОСІНЬ?

 

Бо осінь — це пора, яка вміє говорити пошепки.

 

Вона вчить нас зупинятися.

 

Слухати дощ.

 

Помічати запах кави.

 

Гортати сторінки улюбленої книги.

 

І прислухатися до власного серця.

 

«Де кава пахне піснями» — саме така історія.

 

Тиха.

 

Тепла.

 

Трохи задумлива.

 

Але жива.

 

Це історія про зустрічі, яких не плануєш.

 

Про людей, яких не шукаєш — але впізнаєш.

 

Про почуття, які не приходять із гучними словами.

 

І про звичайну чашку кави, яка іноді може стати початком найпрекраснішої мелодії. ☕❤️

 

І я щиро рада, що саме моя історія «Де кава пахне піснями» стане першою книгою цього великого флешмобу.

 

Попереду — багато авторів.

 

Багато різних історій.

 

Багато осінніх світів.

 

І цілих 21 історія, кожна зі своїм особливим баченням любові. 

 

Дякую організаторці Віккі Грант за цю красиву ідею, за можливість знову об'єднати авторів та подарувати читачам цілу осінь нових історій. ❤️

 

А я запрошую вас пройти цю осінь разом зі мною…

 

З книгою в руках.

 

З кавою поруч.

 

Під музику дощу.

 

І з історією, у якій…

 

кава пахне піснями,

пісні говорять про любов,

а любов знаходить свою мелодію. ☕

 

❤️ Приєднуйтеся до флешмобу:

 

#осіння_пристрасть

 

Читайте.

 Відкривайте нові історії.

☕ Грійтеся теплом осені.

 Слухайте музику між рядками.

❤️ І, можливо, саме серед цих сторінок ви знайдете свою улюблену історію.

 

До зустрічі у «Лавандовій сторінці»…

 

З любов'ю,

Марчук Катерина ❤️