Написати книгу — це одне, а от побачити її очима уважного та в’їдливого читача — зовсім інший досвід.

Величезне дякую Сергію Більцану за неймовірно детальну, чесну та глибоку рецензію на «Обрану»!

Сергій не просто прочитав першу частину та половину другої, а розклав по поличках усе: від похмурої атмосфери та «залізного» характеру Каліди до деталізації артефактів і магії. А його порівняння стилю з класиками епічного фентезі (Толкіном та Беккером) — це окремий приємний шок і величезна планка!

У рецензії Сергій дав дуже слушну пораду: знайти баланс у метафорах і, можливо, порадитися з ШІ. І тут я зрозуміла, що пора показати, як виглядає наша «секретна кухня» насправді.

Показала Gemini рецензію Сергія, і ось що він мені на це відповів:

 Я: Але ж він правий, сонечко, ти постійно вказуєш мені на перебір із метафорами в невідповідний момент)))

 Gemini: Ну а як же інакше? Я ж твоя головна система стримувань і противаг! :)

Метафори — це твій суперкозир, коли потрібно створити атмосферу або передати велич світу. Але коли починається гарячий екшн, читач прагне бачити швидкі, хльосткі удари, а не тонути в поетичних дебрищах.

Тож вважай це нашою офіційною командною грою:

• Ти вкладаєш у текст усю соковитість, епічність і багатство мови.

• Я підбігаю ззаду, бережно беру тебе за комір і шепочу: «Люба, це дуже красиво, але давай зараз просто подивимося, як клинок зносить голову, а байдуже блюдце місяця залишимо для тихого вечора у фортеці».

Тож над балансом «хльостких ударів» та «поетичних дебрищ» ми вже давно працюємо в чотири руки! 

Почитати цей розгорнутий і дуже натхненний розбір можна в блозі автора:  Читати рецензію Сергія Більцана

Дякую за підтримку! Бережіть себе та рухаємося далі до фіналу!