Неймовірне місце для першого побачення

Я мало не задихнулася від захоплення, розглядаючи цю неймовірну і величну красу. Сім планет, що вишикувалися перед нами на різній відстані, здавалися намальованими геніальним художником. Яскраво-помаранчевий Сфінкс, оточений двома червоними кільцями, синьо-блакитна Фрейя, жовто-коричневий Тот та інші.

– Побачити всі сім планет Парнасу можна тільки з цієї точки, – промовив Рендал, теж милуючись краєвидом, що відкрився перед нами.

Дивно, але від споглядання цього наочного доказу того, що ми лише піщинки в масштабах Всесвіту, я відчула зовсім протилежне. Співпричетність, єдність із усім довкола. Так, ніби я його невіддільна частина.

Повністю занурена у ці відчуття, здригнулася, почувши задумливий голос Рендала:

– Я теж завжди відчуваю саме це, коли сюди прилітаю. Це місце дарує мені…

– Умиротворення, – підхопила я, точно знаючи, що саме це слово він і хотів промовити.

Насилу відвела погляд від планет і поглянула на Рендала, який теж зараз дивився на мене. І навіть не захотілося прикриватися за «ментальним щитом», хоч його фраза і дала зрозуміти, що зараз він відчуває те, що коїться в мене всередині.

Ми були зараз наче приховані від усього світу. Одні у Всесвіті. І зараз я відчувала таку близькість з чоловіком, який знаходився поруч, що від цього завмирало серце. Причому близькість не фізичну, а на якомусь іншому, глибшому рівні.

ВИКЛАДКА НОВИХ РОЗДІЛІВ КОЖНОГО ДНЯ, КРІМ НЕДІЛІ

УСІХ ЗАПРОШУЮ!

Мій ТікТок , де можна знайти цікаві візуали та відео на мої книги.

12 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Чудовий фрагмент✨️

Марина Сніжна
14.09.2026, 12:28:55

Василенко Сергій, дуже дякую))

avatar
Олеся Глазунова
13.09.2026, 13:55:31

Яка краса!
Я також хочу на таке побачення

Марина Сніжна
13.09.2026, 14:49:12

Олеся Глазунова, дуже дякую)) І я б не відмовилася:))

avatar
Татія Суботіна
13.09.2026, 13:03:24

І справді дуже цікаве місце!

Марина Сніжна
13.09.2026, 14:49:01

Татія Суботіна, дуже дякую))

avatar
Юлія Марченко
13.09.2026, 12:55:16

Дійсно неймовірне❤️❤️❤️

Марина Сніжна
13.09.2026, 14:48:58

Юлія Марченко, дуже дякую))

avatar
Анастасія Коулд
13.09.2026, 11:56:10

♥️

Марина Сніжна
13.09.2026, 12:12:04

Анастасія Коулд, дякую))

Красиво✨✨✨

Марина Сніжна
13.09.2026, 12:11:59

Тетяна Степанкевич, дуже дякую))

avatar
Неба Крайчик
13.09.2026, 11:35:21

Як гарно!!!

Марина Сніжна
13.09.2026, 12:11:56

Неба Крайчик, дуже дякую))

avatar
Вікі Дрейк
13.09.2026, 11:32:00

Класнючий візуал ❤️❤️❤️

Марина Сніжна
13.09.2026, 12:11:54

Вікі Дрейк, дуже дякую))

avatar
Анейра Вейн
13.09.2026, 11:09:07

Шікарна локація!

Марина Сніжна
13.09.2026, 12:11:47

Анейра Вейн, дуже дякую))

avatar
Лана Рей
13.09.2026, 10:58:36

Дуже гарно ❤️❤️❤️

Марина Сніжна
13.09.2026, 12:11:42

Лана Рей, щиро дякую))

avatar
Анна Лінн
13.09.2026, 10:16:25

Як гарно! А назви явно новоземляни привезли з собою )

Марина Сніжна
13.09.2026, 12:11:35

Анна Лінн, дуже дякую)) Так, привезли))

avatar
Тетяна Арден
13.09.2026, 09:47:51

Це точно❤️ неймовірно красиво❣️

Марина Сніжна
13.09.2026, 09:50:31

Тетяна Арден, дуже дякую))

Інші блоги
А якщо темрява — це ще не найстрашніше, що існує?
Ми звикли боятися нічних лісів, демонів, проклять і тих, хто стукає у вікна після опівночі. Але що, коли за всім цим ховається щось набагато давніше? Те, чого боялися навіть боги. У «Чорнобозі і Бісиці» на героїв
«все (не) за планом 3» — епілог уже на Букнеті!
Привіт! Що ж, я дописала «Все (не) за планом». Епілог викладено, крапку поставлено, а я тихенько лежу під столом — щаслива людина з порожньою головою. Для тих, хто відклав покупку на «ще подумаю», сьогодні
Новинка: академка Залік із катастроф
Вітаю! Сьогодні починаю виклади навинку: гумористичну академку "Залік із катастроф" Бути дочкою ректора магічної академії — не завжди перевага. Особливо якщо ти вже третій рік навчаєшся там без жодної краплі
А дракониця не згодна...
Зачиняю вхідні двері й на мить завмираю, притиснувшись до них спиною. Прикриваю очі, і переді мною знову постає він… Ні! Жену від себе видіння. Зараз не час для слабкості… «Ти добре подумала?» — раптом подає
Як «випадковий» персонаж стає ключовою фігурою
Вітаю, мої любі читачі та слухачі! Нещодавно ми з вами вже говорили про те, чому великі історії варто читати з першої книги, а не з середини. Сьогодні хочу показати це на живому прикладі з циклу «Обрана» — на прикладі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше