Додано
12.09.26 15:36:45
Покарання життям: коли смерть стає милосердям
Іноді смерть — це не вирок. Це милосердя, якого ще потрібно заслужити...
✨♥️✨
Ми звикли думати, що найстрашніше, що може статися з людиною, — це кінець її земного шляху.
Але що, якщо смерть — лише легкий вихід?
Шанс піти, забути й нарешті здобути спокій, на який деякі просто не мають права.
У світі Естріту закони спокути писали не люди. Тут суд не знає жалю, а покарання може виявитися настільки витонченим, що сама смерть здаватиметься найбільшим благом і порятунком.
Бо в Естріті покарання — це не просто біль.
Покарання — це коли тобі не дозволяють померти.
Змушують жити.
І пам'ятати...
✨ Що чекає на того, хто став співучасником убивства?
✨ Яку долю приготували давні Ксархи Тарасу за його гріхи?
Відповіді на ці запитання ви дізнаєтеся вже дуже скоро.
А поки пропоную зануритися в атмосферу майбутнього розділу й поглянути на візуальні концепти тих моторошних місць і створінь, з якими нашим героям ще доведеться зіткнутися...
Невеликий фрагмент:
Озеро не рухалося.
Воно розступалося.
Повільно.
Безмовно.
Так, наче сама вода знала, що повинна звільнити дорогу тому, що спочивало в її глибинах.
Тарас замовк.
Аліса теж.
Обидва дивилися на чорне плесо.
І з нього почало підніматися щось величезне.
Спочатку з'явилася голова.
Потім плечі.
Потім верхня частина тіла.
Велетенська істота повільно виходила з озера, здіймаючись над його поверхнею щонайменше на два людські зрости.
Чорна субстанція вкривала її цілком.
Вона блищала в багряному світлі, переливалася, стікала тілом густими важкими струменями й знову зникала у воді.
Здавалося, істота була створена із самої нафти.
Але потім Аліса побачила обличчя.
І застигла.
Обличчя було жіночим.
Неймовірно пропорційним.
Із точеними вилицями, правильними рисами й майже неможливою красою.
Це обличчя могло б належати статуї богині.
Якби богиню було висічено з темряви.
Краса істоти не заспокоювала.
Вона лякала.
Тому що була надто досконалою.
Надто холодною.
Надто чужою.
А Тарас ще навіть не знав, що це лише початок його вироку.
✨♥️✨
До зустрічі вже завтра у новому розділі! А сам вирок... він чекає попереду.
Кассандра. Поклик Безодні
.jpg)
.jpg)
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОдразу виникає багато питань. Поки що головне "А чого це воно саме так?" Кому це вигідно? А, головне, який сенс в такому покаранні? Покарання заради покарання? Чи все таки заради того щоб інші так не робили? В список додала))
Моторошно. Але ж автор саме це й планував)) Вітаю- вдалося.
Аліс Веро, Дякую! Радий, що вдалося створити саме таку атмосферу й викликати ці емоції. Далі буде ще цікавіше.❤️❤️❤️
На смерть тут марно уповати, зогляду на все))
Julia Shperova, Дякую за уважність та влучний коментар! Ви дуже точно все помітили!❤️❤️❤️
Дуже атмосферно та моторошно. Книга неймовірна ❤️❤️❤️
Mary Grant, Щиро дякую за такі теплі слова та підтримку! Мені неймовірно приємно, що атмосфера книги так відгукнулася.❤️❤️❤️
Дуже атмосферні візуали! І сюжет судячи з усього цікавий. Книжка стоіть у черзі, після "Химери" буду читати❤️
NinaYar, Дякую від щирого серця! Радий, що візуали передали потрібний настрій. Нехай «Химера» подарує яскраві емоції, а Естріт чекає на зустріч попереду! Приємної подорожі!❤️❤️❤️
Класні візуали❤️❤️❤️
Оксана Соловій, Щиро Вам дякую за підтримку! Радий що візуали сподобались ✨♥️✨
Моторошно... бідна Аліса,таке побачила...
Ларія Ковальська, Дякую за підтримку Аліси! Їй зараз справді потрібні сили — опинитися поруч із Ксархами і спостерігати таке не побажаєш нікому. Далі буде тільки напруженіше!✨❤️✨
Історія зацікавила від початку. Сьогодні-завтра продовжу прочитання)
Олексій Цапович, Неймовірно радий це чути! Ласкаво прошу до цієї подорожі п'ятьма світами. Сподіваюся, історія й далі триматиме в напрузі та даруватиме яскраві емоції. Буду дуже чекати на ваші враження після читання! Приємного занурення.✨✨✨
Цікаво, а чому смерть має передбачати саме покарання? Хто той суддя потойбіччя?
Анастасія Коваленко, Дякую за цікаві роздуми та влучне зауваження щодо міфології!
Проте сюжетна ідея книги полягає в іншому. Це взагалі не посмертні пригоди чи муки душі. Тарас не помер — він живий.
У цьому книжковому всесвіті існує п’ять різних, але пов’язаних між собою світів. Про які відомо. І Тарас за допомогою Кассандри потрапив в один із них — у Естріт. Те, що з ним відбувається, — це реальне покарання за злочин, вчинений ним у нашому світі проти фізичної оболонки Ксарха.
Ксарх — це точно не біблійний диявол із рогами чи ріжками. Це — унікальний персонаж Естріта(один з багатьох хто там живе), який діє скоріше як непохитне уособлення Космічного Закону та балансу.
Тож це пригода, де злочинцям доводиться відповідати за свої вчинки. І покарання що їм призначають набагато гірше за звичайну смерть. Буду радий, якщо з часом долучитеся до читання. ❤️❤️❤️
Візуали неймовірні)❤️❤️❤️
Любов Тиха, Щиро Вам дякую за підтримку! Радий що візуали сподобались ✨♥️✨
❤️❤️❤️
Лана Рей, Щиро Вам дякую за підтримку!✨♥️✨
✨♥️✨
Ханна Грей, Щиро Вам дякую за підтримку!✨♥️✨
Огоо які візуали я в шоцв
Ulyana Summers, Естріт — місце суворе, зате краєвиди й місцеві мешканці точно запам’ятовуються! Головне — не брати туди путівку на відпочинок✨♥️✨
Візуали неймовірні)))
Лана Сетман, Щиро Вам дякую за підтримку! Світ Естріта Вас ще здивує...✨♥️✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати