Додано
10.09.26 13:16:38
Схоже скоро буде зустріч)

Він відкрив ноутбук.
— Що тобі потрібно?
— Прізвище, контакт і базова інформація. Без дурні. Не треба лізти в її банківські рахунки, медичні картки чи ще кудись. Просто хочу знати, кого саме я збираюся знайти.
— Після цієї фрази мені навіть цікаво, чи ти сам почув, як це прозвучало.
— Марк.
— Уже працюю.
Він відкрив ноутбук. Я тим часом взяв телефон і почав відповідати на повідомлення.
Принаймні спробував. За останню добу накопичилося стільки всього, що мені треба було вже бути в офісі, збирати людей і вирішувати проблеми. А замість цього я періодично ловив себе на тому, що дивлюся в одну точку.
Анфіса. Чортова жінка. Номер я не попросив, зате чудово пам'ятав, як виглядав її зад у чорних мереживних трусиках, і які мягкі у неї груди, як колишуться…
— Знайшов, — сказав Марк, вивівши мене із думок про неї.
Я підійшов до нього. На екрані була Анфіса. І цього разу я навіть не намагався приховати, що дивлюся. Фотографія була явно з якоїсь соціальної мережі. Вона стояла на терасі в літній сукні, волосся розпущене, усміхалася просто в камеру.
Красива.
Дуже.
Навіть на фото.
Марк прокрутив нижче.
— Схоже, сторінка відкрита не повністю, але фотографій достатньо. Ось ще…
Наступне фото змусило мене затримати погляд.
Анфіса стояла перед дзеркалом у джинсах і бюстгальтері. Очевидно, звичайне домашнє селфі — волосся зібране, одна рука тримала телефон, друга лежала на грудях.
Бюстгальтер я запам'ятав. І те, що було під ним, теж.
Марк тихо присвиснув.
— Ого. Ну тепер я хоча б розумію, чого ти на ній так завис. Оце ци***ки… Слухай, я беру назад половину своїх жартів. На твоєму місці я б теж прізвище забув.
Мені чомусь одразу захотілося закрити фотографію.
Дивна реакція. Ще дивніше було те, що жарт Марка мені не сподобався.
— Надивився?
Марк повернув голову до мене. А потім дуже повільно усміхнувся.
— Ой.
— Що «ой»?
— Нічого. Просто я ще хвилину тому думав, що це була просто хороша ніч. А тепер сказав про її груди — і ти подивився на мене так, наче я їх уже руками помацав. Розслабся, вони на фотографії. І, наскільки я розумію по твоїй спині, право на ближче знайомство вчора отримав ти.
— Знайди інформацію, а не груди розглядай.
— Я інформацію й вивчаю. Дуже наочну.
Я забрав у нього мишку й сам прокрутив сторінку.
Марк засміявся.
— Все-все, зрозумів. Анфісині ци***ки тільки для тебе... Більше не дивлюся.
Ірина Муза
3429
відслідковують
Інші блоги
Сьогодні я до вас із цікавою рекомендацією. Особливо для тих, кому в книжках мало просто «з перчинкою» і хочеться, щоб було прям "пече!". А ще краще — щоб аж сторінки димілися) Тоді зазирніть у роман Портал
Привіт! ✨ Давненько не писала — виправляюсь. Коротенький звіт. «Все (не) так, як здається» дописала два тижні тому, а історія мене все не відпускає. Дуже хочеться зробити маленьку історію збоку — такий собі детективчик,
ЧИТАТИ "АУДИТ ДЛЯ БОСА-ЖИГОЛО" ТУТ Любі мої, ну що, ви готові обговорити нову главу?❤️ Цей епізод виявився неймовірно контрастним: від гучного, майже абсурдного сміху — до чистої, нерозбавленої ніжності. Спершу
Вітаю моїх читачів! Сьогодні опубліковано останню главу книги Не обирай мене і її буде завершено, а тому залишилася остання година щоб купити книгу за ціною передплати. Після надходження завершеної книги у продаж
А давайте трохи пограємо? Берете свою улюблену книгу й пишете на неї відгук навпаки — так, ніби книга вам страшенно не сподобалася. Чим смішніші «претензії» — тим краще Я почну першою, а ви не соромтеся
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти♥️
Юлія, Дякую
Супер ❤️❤️❤️
Солоха Солоха, Дякую
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати