ЧИТАТИ "АУДИТ ДЛЯ БОСА-ЖИГОЛО" ТУТ

Любі мої, ну що, ви готові обговорити нову главу?❤️

Цей епізод виявився неймовірно контрастним: від гучного, майже абсурдного сміху — до чистої, нерозбавленої ніжності.

Спершу — наша сувора режисерка Даринка та її легендарна «Операція-Сон»! Скажіть чесно, хто ще ледь стримував сміх, уявляючи, як троє дорослих, кремезних чоловіків вишикувалися край дитячого ліжка й з панікою в очах намагалися виводити колискову про котиків?

Ів із його ніжним оксамитовим баритоном...

Дмитро зі щирим, трохи «ведмежим» басом...

І Назар, який намагався витягнути фальцет, згадуючи замість дитячого репертуару лише гімн «Динамо» та «Червону руту»!

Цей суворий чоловічий хор точно заслуговує на окрему нагороду. А коронне запитання Даринки в кінці: «А можна вже спати, чи ви ще хочете поспівати?» 

Але далі... далі атмосфера змінилася за лічені секунди.

Коли Даринка заснула, а метушня дня залишилася позаду, між Мартою та Івом зникли останні бар'єри. Всі ці жарти, буденна суєта й приховані погляди нарешті вибухнули справжнім почуттям. Жодних сумнівів, жодної вагання — лише гарячі обійми, тихий шепіт у темряві та момент, коли обидва усвідомлюють: це вже не просто симпатія. Це щось значно глибше.

«Засинаючи, я чітко усвідомила: я безповоротно закохуюся...»

✨ А тепер мені дуже цікаво почути вашу думку:

Який момент глави розчулив чи розсмішив вас найбільше?

Як вам перевтілення суворих чоловіків у «почесну варту» для колискової?

Чи вірите ви, що після цієї ночі стосунки Марти й Іва вийдуть на зовсім інший рівень, чи долю чекає новий поворот?

Чекаю на ваші враження в коментарях до книги! Творити для вас — це справжнє щастя. ❤️

А також запрошую Вас до своєї містичної новиночки РУСАЛОНЬКА АНІКА