Пройшовши повз стійку ресепшена, ми одразу замовили по склянці дорогого віскі та затишну закриту кабінку, що ховалася глибоко в залі. У м'якому приглушеному світлі вдалося легко розслабитись після напруженого дня.

— За інформацію! — весело підняв свій стакан із бурштиновою рідиною друг.

— Ого... — тихо пробурмотів я, зацікавлено тягнувшись до свого.

Ми зробили по глибокому ковтку і на мить замовкли, пильно дивлячись один на одного. Першим порушив тишу я.

— Ну, розповідай, — кивнув йому.

Він мовчки кинув на стіл тонку папку і сказав:

— Ось, почитаєш усе детально ввечері, а я поки в кількох словах розкажу головне.